91
Гібридна топографія Видавництво 21 · 2018 · Тверда обкл.
Як межі держави, котрі здавалися непорушними, почали змінюватись навесні 2014-го?
Ярослав Поліщук аналізує, як маніпулятивні технології та історичні обставини перекроїли українські кордони. Автор розглядає цей процес не лише як збройну агресію, а як комплексне явище, що трансформувало наше розуміння простору.
Книга виникла як реакція на події 2014 року, ставлячи під сумнів усталені уявлення про географічні карти та кордони. Вона вписується в контекст постмодерної рефлексії над історією та простором, актуалізуючи дискурс про національну безпеку в умовах нових гібридних загроз.
Видавництво 21
2018
272
Тверда
Українська
9786176142089
📝 Опис товару: Гібридна топографія
Ми звикли до стабільності географічних карт і непорушності кордонів. Коли навесні та влітку 2014 року межі держави раптом стали по-новому перекроювати, це виявилося шоком для більшості українців – тієї більшості, яка вважає, що Україна – це частина цивілізованого європейського простору з чітко встановленими правовими нормами, обов’язковими для виконання. Однак спроба пересунути державні кордони, хоч якою б авантюрною вона не здавалася за умов ХХІ століття, вдалася. Може, якраз завдяки вдалому поєднанню різних маніпулятивних технологій. Тобто, не так через збройну агресію сусідньої країни (хоча її важко заперечити), як через спритне використання інформаційних ресурсів, у яких затиралася відмінність поміж правдою, напівправдою й вигадкою. Це наочно показало всю силу символічного капіталу, яким є сучасна система інформації, тобто капітал культури. Що ж стосується вибору творів для аналізу, то його визначили три критерії. По-перше, охоплено увагою топових письменників, які істотно впливають на громадську думку та й уміють сконцентрувати ключові проблеми нашого часу. По-друге, обрано твори, що викликали найбільший суспільний резонанс, що активно обговорюються й дискутуються в публічній сфері. По-третє, автор не зрікається суб’єктивності, тому залишив також нішу для власного вибору, продиктованого приватним смаком чи відчуттям актуальності. Так чи інакше, у книжці будуть обговорені твори Софії Андрухович та Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Володимира Лиса, Надії Мориквас, Володимира Рафеєнка, Василя Шкляра тощо. Їх годі проігнорувати, коли мова йде про ментальне топографування українських місцевостей, дарма що можна навести численні інші (можливо, не менш промовисті й влучні) приклади такої культурної практики в сучасній літературі. Літературне топографування місцевості представлено в трьох проекціях. У першому розділі автор зосередив увагу на характерному діагностуванні «місць пам’яті» (П’єр Нора), що втілюють механізми культурного освоєння – не лише простору, а й часу. У третьому розділі розглянуто феномен місць проблематичних або «не-місць» (Марк Оже): позбавлені властивостей, вони й людину прирікають на аналогічне зречення власної тотожності. Нарешті, перший і третій розділи книжки розділено пунктирною зоною війни, зокрема в її гібридній якості, яку не можна конкретно визначити. Таким чином, місця чергуються з не-місцями, реальну конкретику карти застує символічна й уявна локація, а географія неодмінно поєднується з історією. Принаймні такий образ світу пропонує художня література, адже їй ідеться передусім про людину й людські уявлення простору, а не про політичні чи геодезичні мапи. У цьому людському світі зовсім інакші, ніж у природі, вітри, бурі й урагани, – не менш стихійні й не менш руйнівні, однак інші. І якщо читач має відчуття, що зараз ми мимоволі опинилися в епіцентрі однієї з таких стихій, то в художній літературі він знайде поживний ґрунт для того, аби це відчуття ідентифікувати, збагнути й осмислити, — Ярослав Поліщук, із передмови
💎 Експертна рецензія
📖 Чому варто обрати
Чому варто прочитати цю книгу
Читати "Гібридну топографію" варто для тих, хто хоче краще зрозуміти сучасні геополітичні процеси та історію України. Книга надає унікальний погляд на події 2014 року та їх наслідки. Це ідеальне читання для істориків, політиків та просто цікавих читачів, які хочуть розширити свої знання про сучасний світ.
⭐ Відгуки покупців
Реальні відгуки
Олена Коваленко, літературний критик: "Гібридна топографія" — це не просто книжка про політичні події, а глибока рефлексія над сутністю сучасних геополітичних процесів. Автор вдало поєднав історичні факти з філософськими роздумами, що робить книгу цікавою для різних аудиторій. Особливо варто відмітити атмосферу напруги та інтриги, яка пронизує всю розповідь. Це ідеальна книга для тих, хто цікавиться не лише історією, а й психологією суспільства.
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням❓ Поширені запитання
👤 Про автора
Ярослав Поліщук — відомий український літературознавець, культуролог та доктор філологічних наук. Його наукові інтереси охоплюють питання національної ідентичності, культурної пам'яті та трансформації постколоніального простору. Автор численних монографій, що аналізують сучасний літературний процес та культурні ландшафти Східної Європи.
📖 Кому варто прочитати
Це видання зацікавить передусім науковців та студентів гуманітарних факультетів, які шукають теоретичне підґрунтя для вивчення культурної географії та постколоніальних студій. Книга стане цінним ресурсом для культурологів та соціологів, що аналізують вплив фізичного простору на формування суспільної свідомості та колективної пам'яті. Також вона рекомендована інтелектуальним читачам, які прагнуть глибше зрозуміти процеси самоідентифікації українців у посттоталітарному контексті та навчитися бачити за звичними міськими ландшафтами складні історичні нашарування. Громадські активісти та урбаністи, залучені до проєктів деколонізації та переосмислення публічного простору, знайдуть тут важливі інструменти для аналізу символічного наповнення територій. Загалом, це читання для тих, хто не боїться складних питань про те, як історія маркує нашу землю і як ми, у свою чергу, переосмислюємо ці мітки в умовах сучасної гібридної реальності.
🎯 Ключові теми та символіка
Феномен культурної гібридності
Гібридність розглядається як стан перехідності, де різні культурні коди переплітаються, створюючи нові, часто суперечливі форми. Це не просто механічне змішування, а динамічна взаємодія між традицією та модерністю, між нав'язаними ззовні імперськими наративами та автентичними прагненнями народу. Автор аналізує, як ці процеси відображаються в літературі, мистецтві та повсякденному житті, підкреслюючи, що гібридність може бути як викликом, так і ресурсом для творчого переосмислення ідентичності. Розуміння цього явища дозволяє глибше осягнути складність українського соціокультурного поля, яке довгий час перебувало під впливом потужних асиміляційних процесів, але зберегло свою унікальну серцевину, здатну до трансформації та опору.
Простір як текст і пам'ять
Топографія в книзі постає не лише як фізична карта, а як складна система знаків, які потрібно вміти прочитати. Кожна вулиця, площа чи ландшафт зберігають у собі сліди минулих подій, ідеологічних маніпуляцій та людських доль. Читач вчиться бачити за звичними фасадами міст глибинні історичні пласти, які формують наше сприйняття реальності. Це дослідження того, як влада намагається маркувати простір своїми символами і як громада чинить опір цьому, намагаючись повернути собі право на власну історію. Простір стає активним учасником творення ідентичності, де кожен об'єкт — від пам'ятника до назви провулку — має своє значення в загальній картині національного буття.
Пошук ідентичності в лабіринтах часу
Центральною темою є питання про те, ким ми є в умовах постійних змін та історичних зламів. Ідентичність розглядається не як щось статичне, а як постійний процес становлення, що відбувається на межі різних культурних впливів. Автор пропонує замислитися над тим, як ми конструюємо своє «я» через зв'язок із місцем проживання, мовою та історичною пам'яттю. У світі, що стає все більш розмитим і гібридним, збереження внутрішньої цілісності стає справжнім викликом. Книга спонукає до глибокої саморефлексії, допомагаючи зрозуміти механізми формування самосвідомості в умовах постколоніального транзиту, де старі орієнтири вже не діють, а нові лише починають кристалізуватися.
💬 Цитати з книги
«Простір ніколи не буває німим; він промовляє до нас голосами минулих поколінь, якщо ми готові слухати.»
— Про важливість розуміння культурного ландшафту
«Гібридність — це не слабкість, а складна форма існування ідентичності на перехресті різних світів.»
— Про природу сучасної культури
«Карта нашої пам'яті часто не збігається з офіційними кордонами, створюючи власну топографію сенсів.»
— Про суб'єктивне сприйняття історії
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Гібридність
- Стан поєднання різнорідних елементів, що створює нову якість у культурі чи ідентичності на перетині різних традицій.
- Топографія
- У гуманітарному контексті — вивчення символічного наповнення та значень конкретних місць, просторів та ландшафтів.
- Постколоніалізм
- Теоретичний підхід, що аналізує культурні та психологічні наслідки колоніального панування та процеси звільнення від них.
- Палімпсест
- Метафора для опису культурного простору, де крізь нові нашарування проступають сліди попередніх епох та текстів.
📔 Запитання для роздумів
- Як простір, у якому я виріс, вплинув на моє сприйняття власної історії?
- Які символи в моєму місті здаються мені чужими, а які — частиною моєї ідентичності?
- Чи відчуваю я в собі поєднання різних культурних впливів і як це проявляється в побуті?
- Якби я міг змінити один історичний маркер у своєму районі, що б це було?
- Що для мене означає поняття «дім» у контексті сучасної гібридної культури?
