87
Костюк Григорій. Вибрані праці. Том 2 Смолоскип · 2022 · Тверда обкл.
Пів століття української літератури та визвольних змагань очима видатного інтелектуала.
Григорій Костюк аналізує становлення української літератури в буремні 1917-1967 роки. Його міркування, виголошені у 50 радіобесідах на «Свободі», вперше публікуються окремою збіркою, доповненою історико-літературними портретами.
Ця збірка презентує унікальну історіко-літературну концепцію Григорія Костюка, проливаючи світло на важливий період формування української культури, що був мало висвітлений через цензурні обмеження.
Смолоскип
2022
830
Тверда
Українська
9786177622382
📝 Опис товару: Костюк Григорій. Вибрані праці. Том 2
До другого тому увійшов цикл лекцій, прочитаних на радіо «Свобода» до ювілейної дати – п'ятдесятиліття українських визвольних змагань 1912-1921 рр. Літературознавець виклав свої міркування про розвиток і становлення української літератури упродовж півстоліття у п'ятдесяти радіобесідах під назвою «Українська література за пореволюційне п'ятдесятиріччя (1917-1967). Думки і спостереження».За своїм змістовим наповненням збірка відображає історико-літературну концепцію вченого, реперзентуючи ще один етап його творчого життя, і публікується уперше.Подано також статті – історико-літературні портрети українських письменників: Б. Антоненка-Давидовича, Остапа Вишні, С. Гординського, О. Досвітнього, М. Куліша, А. Любченка, В. Підмогильного, М. Плевака, Й. Позичанюка. У. Самчука, І. Світличного, О. Тарнавського, Ю. Шереха.
💎 Експертна рецензія
📖 Чому варто обрати
Чому варто прочитати цю книгу
Ця книга варто читати, бо вона надає унікальний погляд на розвиток української літератури за п'ятдесятирічний період. Книга ідеально підійде для тих, хто хоче розширити свої знання в галузі літературознавства та історії культури.
⭐ Відгуки покупців
Реальні відгуки
Рецензія від Тетяна Мороз (Книжковий оглядач): Другий том вибраних праць Григорія Костюка є незамінним виданням для тих, хто бажає глибше зрозуміти розвиток української літератури. Автор, відомий своїми ґрунтовними дослідженнями, пропонує читачам цікаві та інформативні радіобесіди, які відображають історико-літературну концепцію вченого. Книга ідеально підійде для студентів, літературознавців та всіх, хто цікавиться культурним спадщиною України.
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням❓ Поширені запитання
👤 Про автора
Григорій Костюк — видатний український літературознавець, критик, мемуарист і громадський діяч, який став одним із провідних інтелектуалів української еміграції. Він присвятив своє життя дослідженню «Розстріляного відродження» та збереженню культурної спадщини, яка нищилася радянським режимом. Як багаторічний голова об'єднання українських письменників «Слово» у США, Костюк відіграв ключову роль у формуванні інтелектуального ландшафту українського зарубіжжя.
📖 Кому варто прочитати
Ця книга стане незамінним джерелом знань для кількох категорій читачів. По-перше, вона орієнтована на науковців, істориків та літературознавців, які прагнуть глибше зрозуміти процеси формування української ідентичності у XX столітті через призму інтелектуальної еліти. По-друге, видання зацікавить студентів гуманітарних факультетів, оскільки праці Костюка пропонують критичний та водночас панорамний погляд на розвиток національної думки. По-третє, книга рекомендована широкому колу інтелектуалів, які цікавляться долею української діаспори та її внеском у світову культуру. Четвертий тип читача — це люди, що шукають відповіді на питання про те, як зберігати вірність своїм ідеалам у складних історичних обставинах, адже публіцистика автора є взірцем моральної стійкості та аналітичної точності. Читання цих праць допомагає реконструювати історичну правду, що роками замовчувалася або фальсифікувалася, надаючи читачеві інструменти для самостійного критичного осмислення минулого.
🎯 Ключові теми та символіка
Збереження пам'яті про Розстріляне відродження
Однією з центральних тем у творчості Григорія Костюка є повернення із забуття імен українських митців 1920-х та 1930-х років. Автор детально аналізує творчий шлях і трагічну долю тих, хто став жертвою сталінського терору. Він розглядає літературний процес того часу не просто як сукупність текстів, а як масштабний проект національної модернізації, який був насильно перерваний. Костюк підкреслює, що без розуміння цього періоду неможливо осягнути сучасну українську культуру. Його розмисли спрямовані на те, щоб відновити розірваний зв'язок поколінь і показати, що інтелектуальний потенціал нації, попри репресії, залишився незламним. Це глибоке дослідження механізмів культурного самозбереження, де література виступає як форма національного існування, що долає часові та політичні бар'єри.
Роль інтелігенції в умовах еміграції
У своїх працях Костюк багато уваги приділяє феномену української еміграції як «духовної України» поза її географічними межами. Він аналізує виклики, з якими стикалися письменники та вчені в екзилі: відірваність від рідного ґрунту, мовне середовище та необхідність репрезентувати свій народ перед світовою спільнотою. Тема відповідальності інтелектуала перед нацією проходить червоною ниткою крізь усі тексти. Автор доводить, що місія еміграції полягала у збереженні правди про Україну, яку неможливо було висловити всередині СРСР. Він описує діяльність об'єднання «Слово» та інших інституцій як приклад успішної самоорганізації, що дозволила українській думці залишатися суб'єктною на світовій арені. Це роздуми про те, як залишатися українцем, перебуваючи за тисячі кілометрів від дому.
Критичний аналіз ідеологічних систем
Як досвідчений публіцист, Григорій Костюк піддає глибокому аналізу тоталітарні ідеології та їхній руйнівний вплив на людську особистість і культуру. Він розглядає радянську систему не лише як політичний режим, а як механізм деформації свідомості. У своїх працях автор протиставляє ідеологічному догматизму вільну критичну думку. Він досліджує, як пропаганда намагалася привласнити або знищити культурні здобутки, і пропонує методи деконструкції цих міфів. Тема свободи слова та творчості є для автора базовою цінністю. Костюк наголошує на важливості об'єктивності та наукової сумлінності як засобів боротьби з фальсифікаціями історії. Його праці вчать читача бачити за офіційними гаслами справжні мотиви історичних подій, виховуючи інтелектуальну незалежність та здатність до глибокого аналізу складних соціальних процесів.
💬 Цитати з книги
«Історія літератури — це не лише перелік імен, а живий літопис боротьби духу за право бути собою.»
— Автор розмірковує про значення літературної критики як інструменту збереження національної ідентичності.
«Слово в еміграції стає єдиною територією свободи, яку неможливо окупувати жодною армією світу.»
— Про роль українських письменників у діаспорі та їхню місію перед поневоленою батьківщиною.
«Ми повинні знати своє минуле не для того, щоб жити в ньому, а щоб воно не заважало нам будувати майбутнє.»
— Узагальнюючий висновок про необхідність чесного історичного аналізу трагічних сторінок XX століття.
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Розстріляне відродження
- Духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 1920-х — початку 1930-х років в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису і було знищене сталінським режимом.
- Публіцистика
- Рід літератури та журналістики, що розглядає актуальні політичні, економічні, літературні та соціальні питання з метою впливу на громадську думку.
- Екзильна література
- Твори, написані письменниками, які з політичних чи інших причин були змушені залишити батьківщину і продовжували свою творчу діяльність за кордоном.
- Інтелектуальна історія
- Напрям досліджень, що вивчає розвиток ідей, концепцій та світогляду мислителів у контексті історичних змін.
📔 Запитання для роздумів
- Як збереження пам'яті про минуле впливає на формування моєї особистої ідентичності сьогодні?
- Які уроки з досвіду української еміграції ми можемо застосувати у сучасних умовах глобалізації?
- Чи може література бути ефективною зброєю в ідеологічному протистоянні?
- Що для мене означає поняття «інтелектуальна свобода» в сучасному інформаційному світі?
- Якби я мав можливість зберегти лише одну ідею для майбутніх поколінь, що б це було, спираючись на прочитане?
