94
Краще знати про що пишеш Фоліо · 2023 · Інтегральна обкл.
Чи знаєте ви, чим насправді дихала українська журналістика шістдесятників?
До цієї книги увійшли добірка статей, виступів, листів, щоденникових записів та біографічних матеріалів Василя Симоненка. Це унікальна нагода побачити талановитого поета-шістдесятника та журналіста в контексті його часу, зрозуміти його особисті прагнення та дійсність, в якій він творив.
Видання розкриває постать Василя Симоненка, одного з найяскравіших представників покоління шістдесятників, чий журналістський доробок часто залишався осторонь уваги порівняно з його поезією. Це дозволяє глибше осягнути його як особистість і громадського діяча.
Фоліо
2023
190
Інтегральна
Українська
9786175510933
📝 Опис товару: Краще знати про що пишеш
Василь Симоненко (1935—1963) — талановитий поет-шістдесятник і непересічний журналіст.До цієї книги увійшли статті, виступи, листи, біографічні матеріали та щоденникові нотатки В. Симоненка. Загальний стаж його праці на журналістській ниві налічує близько семи років. Симоненко бентежився за дієвість кожного рядка. Він завжди повторював, що журналістика є однією з форм літературної та громадської діяльності. Це видання допоможе читачеві краще збагнути Василя Симоненка як особистість з притаманними йому ідеалами, а також ту дійсність, в якій він жив і творив.У серії «Рідне» також вийшли друком книжки В. Симоненка «Тиша і грім. Поезії», «Цар Плаксій та Лоскотон. Казки, байки, новели» та «Про папери, засідання і живинку. Статті, рецензії, нариси».
💎 Експертна рецензія
📖 Чому варто обрати
Чому варто прочитати цю книгу
Цю книгу варто читати всім, хто цікавиться історією української літератури та журналістики. У збірку увійшли різноманітні матеріали, які дають повне уявлення про життя та творчість Василя Симоненка. Читачі зможуть краще збагнути особистість Симоненка, його переконання та вкластися у його час.
⭐ Відгуки покупців
Реальні відгуки
Рецензія від Олена Коваленко (Літературний критик): "Книга "Краще знати про що пишеш" — це цінне видання для всіх, хто цікавиться творчістю Василя Симоненка. У збірку увійшли різноманітні матеріали, які дають повне уявлення про його життя та творчість. Симоненко був не лише талановитим поетом, але й журналістом, який завжди повторював, що журналістика є однією з форм літературної та громадської діяльності. Ця книга допоможе читачам краще збагнути особистість Василя Симоненка, його переконання та вкластися у його час."
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням❓ Поширені запитання
👤 Про автора
Василь Симоненко — видатний український поет, журналіст та один із найяскравіших представників покоління «шістдесятників». Його творчість позначена безкомпромісним пошуком правди та глибоким гуманізмом у складні часи тоталітарного тиску. Працюючи в редакціях газет, він відточував майстерність публіциста, поєднуючи художнє слово з гострою соціальною проблематикою. Симоненко залишив по собі спадщину, що стала моральним орієнтиром для багатьох поколінь українців.
📖 Кому варто прочитати
Ця книга стане незамінним порадником для кількох категорій читачів. По-перше, вона обов'язкова для молодих журналістів та публіцистів, які прагнуть зрозуміти етичні засади професії та важливість глибокого занурення в тему перед написанням матеріалу. По-друге, видання зацікавить дослідників української літератури та історії 1960-х років, оскільки воно розкриває внутрішню кухню творчого процесу в умовах цензури. По-третє, книга знайде відгук у серцях філологів та письменників-початківців, які шукають натхнення для роботи над власним стилем. Нарешті, вона підійде широкому колу читачів, які цінують якісну інтелектуальну прозу та прагнуть краще пізнати постать Василя Симоненка не лише як лірика, а й як глибокого мислителя та аналітика суспільних процесів. Кожен, хто вірить у силу слова та відповідальність за сказане, знайде тут цінні роздуми про чесність перед собою та аудиторією.
🎯 Ключові теми та символіка
Етика та відповідальність журналіста
Центральною темою є переконання автора в тому, що журналістика — це не просто ремесло, а висока моральна відповідальність. Симоненко наголошує на необхідності досконалого знання матеріалу, про який пишеш, застерігаючи від поверхневості та фальші. Він вважає, що автор не має права вводити читача в оману, навіть якщо це диктується зовнішніми обставинами чи політичною доцільністю. Чесність перед собою та фактами є єдиним мірилом якості тексту. Публіцист закликає колег бути не просто спостерігачами, а активними учасниками життя, які відчувають біль і радощі свого народу, перетворюючи кожну статтю на акт щирої сповіді та захисту справедливості.
Сила слова в боротьбі за правду
Автор розглядає слово як потужний інструмент впливу на суспільну свідомість. В умовах ідеологічного тиску Симоненко шукає способи донести істину через метафори, підтексти та прямий діалог із читачем. Для нього слово має бути вагомим, точним і позбавленим зайвого пафосу. Він аналізує, як художні засоби можуть підсилювати публіцистичний виклад, роблячи його доступним і переконливим. Тема правди проходить червоною ниткою крізь усі роздуми: від дрібних побутових описів до глобальних філософських узагальнень. Це маніфест віри в те, що навіть у найтемніші часи щире слово здатне пробудити гідність у людських душах.
Людина як центр всесвіту
У своїй публіцистиці Симоненко завжди фокусується на конкретній людині з її проблемами, мріями та щоденною працею. Він виступає проти знеособлення особистості в системі державних механізмів. Кожен нарис чи стаття — це спроба захистити право людини бути собою, мати власну думку та гідні умови життя. Автор критикує бюрократію та байдужість чиновників, протиставляючи їм живий інтерес до долі пересічного громадянина. Гуманістичний пафос його творів полягає в тому, що жодна ідеологія не варта більше, ніж життя та свобода окремої особистості, а література і преса мають служити саме цій найвищій цінності.
💬 Цитати з книги
«Писати про те, чого не знаєш на власні очі — це все одно що малювати сонце, ніколи не виходячи з темної кімнати.»
— Про важливість глибокого вивчення теми перед початком творчої роботи.
«Слово стає порожнім звуком, якщо воно не підкріплене болем серця та чистотою намірів автора.»
— Роздуми про моральний обов'язок письменника та журналіста перед аудиторією.
«Найважче в нашому ремеслі — це зберегти право дивитися людям у вічі після того, як твій текст пішов у друк.»
— Професійна етика та відповідальність за соціальні наслідки публікації.
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Публіцистика
- Рід літератури та журналістики, що розглядає актуальні політичні, економічні та соціальні питання з метою впливу на громадську думку.
- Шістдесятництво
- Рух української інтелектуальної еліти 1960-х років, що характеризувався відродженням національної свідомості та опором тоталітаризму.
- Цензура
- Система державного нагляду за змістом друкованих видань та ЗМІ з метою недопущення поширення небажаних ідей.
- Езопова мова
- Спосіб висловлювання думок за допомогою натяків та алегорій для обходу цензурних заборон.
📔 Запитання для роздумів
- Чи завжди я досконало вивчаю тему, перш ніж висловити свою думку публічно?
- Що для мене є межею між компромісом та зрадою власних принципів у роботі?
- Якби мої тексти читали через 50 років, що б вони розповіли про мій час?
- Чи відчуваю я відповідальність за те, як мої слова впливають на оточуючих?
- Які теми в сучасному суспільстві вимагають найбільшої чесності та відваги від автора?
