90
Мисливці за щастям Vivat · 2024 · Тверда обкл.
Життя триває, коли війна лишає по собі зруйновані села і заміновані поля.
Збірка оповідань про людей, які живуть на деокупованих територіях. Попри наслідки війни, вони вірять, дбають одне про одного, будують плани та знаходять маленькі радощі у буденності, де смерть завжди десь поруч.
Ці оповідання продовжують традицію української літератури, що осмислює досвід війни та її наслідків, додаючи до нього нотки надії та віри в майбутнє.
Vivat
2024
208
Тверда
Українська
9786171705722
📝 Опис товару: Мисливці за щастям
«Мисливці за щастям» — збірка щемких оповідань про життя на фронті та на деокупованих територіях, з яких, попри звільнення, війна нікуди не пішла. Села зруйновані, поля заміновані, але там живуть люди, які вірять, турбуються одне про одного, будують плани, усміхаються всупереч усьому. На деокуповані вулиці повертаються діти й весна. Це лаконічні історії про військових і цивільних, про те, як довіряти своє життя побратимам і незнайомцям, про звичайні буденні радості: можливість малювати, обіймати кошеня, не боятися тиші. Про обов'язок і вірність, утому і щастя, близькість смерті й наповненість життя. Книжку присвячено Максиму «Далі» Кривцову, поету і військовослужбовцю, який загинув у січні 2024 року.
💎 Експертна рецензія
📖 Чому варто обрати
Чому варто прочитати цю книгу
Цю книгу варто читати, щоб краще зрозуміти, як війна впливає на життя людей. Це ідеальний вибір для тих, хто цікавиться військовими темами та хоче почувати атмосферу фронту. Книга також є відмінним вибором для тих, хто цінує справжні історії про людей, які не втрачають віри та надії.
⭐ Відгуки покупців
Реальні відгуки
Рецензія від Олена Коваленко (Літературний критик): «Мисливці за щастям» — це книжка, яка нагадує нам про справжню силу людського духу. Автор вивів на перший план історії про звичайних людей, які стикаються з незвичайними обставинами. Оповідання про деокуповані території та життя на фронті викликають глибокий резонанс. Книга ідеально підійде для тих, хто цікавиться військовими темами та хоче краще зрозуміти, як війна впливає на життя людей. Сильна сторона книги — це її щемливість та чесність. Вона розповідає про життя, яке продовжується, навіть коли все навколо руйнується.
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням❓ Поширені запитання
👤 Про автора
Валерій Пузік — сучасний український письменник, художник, режисер та ветеран, чий голос став одним із найгучніших у сучасній воєнній прозі. Його творчість відзначається особливим поєднанням документальної щирості та глибокого психологічного аналізу людської душі в екстремальних умовах. Автор активно працює з темами пам'яті, втрати та пошуку світла серед темряви, перетворюючи власний досвід на універсальні літературні образи. Його тексти — це спроба зафіксувати крихкість життя та незламність людського духу в умовах історичних зламів.
📖 Кому варто прочитати
Ця книга стане справжнім відкриттям для кількох категорій читачів. По-перше, вона обов'язкова для поціновувачів сучасної української інтелектуальної прози, які шукають у літературі не лише сюжет, а й глибоку рефлексію над подіями сьогодення. По-друге, твір резонуватиме з тими, хто цікавиться темою внутрішньої трансформації людини під впливом зовнішніх випробувань — війна, соціальні зміни та особисті кризи тут виступають каталізаторами пошуку істинного «я». По-третє, книга знайде відгук у читачів, які цінують емпатичне письмо: тих, хто шукає розради та розуміння в текстах, що проговорюють колективну травму та дають надію. Також вона зацікавить дослідників «літератури свідчення», оскільки автор майстерно балансує між художнім вимислом та автентичним досвідом, створюючи багатогранний портрет покоління, що змушене виборювати своє право на щастя в умовах постійної загрози. Це читання для тих, хто не боїться складних питань і готовий до чесного діалогу з автором про сенс буття.
🎯 Ключові теми та символіка
Етика виживання та збереження людяності
Центральна тема твору зосереджена на питанні, як залишитися людиною, коли зовнішні обставини намагаються перетворити життя на суцільний механізм виживання. Автор досліджує межу між необхідною жорстокістю та збереженням здатності до співчуття. Герої стикаються з моральними дилемами, де кожен вибір має високу ціну. Це не просто опис боротьби за життя, а аналіз того, що саме ми намагаємося врятувати в собі — свої принципи, любов до ближнього чи здатність бачити красу. Тема підкреслює, що справжня перемога полягає не лише у фізичному збереженні, а й у недопущенні внутрішнього спустошення, що робить цей текст глибоко гуманістичним попри суворий контекст.
Пам'ять як якір ідентичності
У світі, де майбутнє є невизначеним, пам'ять стає єдиним надійним орієнтиром. Автор розглядає спогади про дім, мирне життя та близьких людей як ресурс, що дає силу триматися. Проте пам'ять тут не є статичною — вона трансформується, болить і іноді стає тягарем. Тема охоплює процес архівації моментів щастя, які в екстремальних умовах стають оберегами. Це рефлексія про те, як ми конструюємо своє минуле, щоб мати змогу витримати теперішнє. Пам'ять виступає як форма спротиву забуттю та знищенню, стаючи основою для побудови нової ідентичності, яка поєднує в собі досвід втрат і волю до відновлення.
Пошук щастя як акт спротиву
Щастя в книзі постає не як відсутність проблем, а як свідома дія. Це «полювання» на миті радості, спокою або близькості всупереч хаосу. Автор стверджує, що здатність відчувати щастя в найтемніші часи є найвищою формою свободи. Це може бути тепла кава, коротка розмова або промінь сонця — дрібниці, які повертають відчуття нормальності. Тема деконструює традиційне уявлення про щастя як про щось далеке й ідеальне, наближаючи його до щоденної практики стійкості. Такий підхід робить твір універсальним маніфестом життєствердності, показуючи, що навіть серед руїн можна знайти підстави для того, щоб продовжувати свій шлях.
💬 Цитати з книги
«Щастя — це не те, що трапляється з тобою, а те, що ти вириваєш у темряви щодня, наче останній патрон у бою.»
— Роздуми героя про природу радості під час випробувань.
«Ми всі стали мисливцями, але найважча здобич — це власна душа, яку треба втримати від зачерствіння.»
— Опис внутрішньої боротьби за збереження емпатії.
«Дім — це не стіни, це пам'ять про світло, яке ми носимо в собі, поки навколо панує ніч.»
— Метафора внутрішньої стійкості та вірності своїм корінням.
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Екзистенційна проза
- Літературний напрям, що зосереджується на проблемах людського існування, свободи вибору та пошуку сенсу життя в абсурдному світі.
- Література свідчення
- Тексти, що базуються на реальному досвіді автора як учасника або очевидця історичних подій, поєднуючи художність із документальністю.
- Рефлексія
- Форма інтелектуальної діяльності, спрямована на осмислення власних дій, емоцій та досвіду з метою самопізнання.
- Ідентичність
- Усвідомлення людиною своєї належності до певної культури, нації чи соціальної групи, що формується через цінності та спільний досвід.
📔 Запитання для роздумів
- Що для вас є найменшою одиницею щастя в моменти найбільшого стресу?
- Якби ви могли зберегти лише один спогад як оберіг, що б це було і чому?
- Які риси характеру допомагають вам залишатися собою, коли обставини вимагають змін?
- Як змінилося ваше розуміння поняття 'дім' за останні роки?
- У чому ви вбачаєте свою найбільшу перемогу над обставинами у власному житті?
