92
Одвічне повернення Фоліо · 2020 · Тверда обкл.
Візантійський полководець Симеон шукає порятунку від вічного прокляття, що несе йому влада.
У VII столітті на землях Візантійської імперії спалахує релігійне повстання павликіан. На його придушення імператор посилає непереможного полководця Симеона, але доля готує йому випробування, що виходить за межі військової слави.
Історична повість Вардана Григоряна, що виникла в період пізнього радянського літературного дискурсу, досліджує конфлікти минулого, які відлунюють у сучасних суспільствах. Вона належить до української художньої літератури, що звертається до історичних подій.
Фоліо
2020
224
Тверда
Українська
9789660387744
📝 Опис товару: Одвічне повернення
«Одвічне повернення» (1989) — історична гостросюжетна повість талановитого вірменського письменника Вардана Ґриґоряна (1950—1989), присвячена подіям VII століття. Тоді на вірменських землях, які перебували у складі Візантійської імперії, виник релігійний рух павликіян, що проповідував непокору владі й офіційній церкві. На придушення бунтівників візантійський імператор направив численний військовий загін на чолі з уславленим полководцем Симеоном, який не знав поразок на полі бою і на якого, здавалося б, чекала блискуча кар’єра, а може, й імператорський вінець. Але виявляється, що є випадки, коли навіть добірне військо і зброя бувають безсилі. Коли поклик серця дужчий за почуття обов’язку, людина змушена робити важкий вибір — саме це й доведеться зробити успішному царедворцю Симеону...
💎 Експертна рецензія
📖 Чому варто обрати
Чому варто прочитати цю книгу
Чому варто читати «Одвічне повернення»? Ця книга пропонує читачеві унікальну можливість зануритися в атмосферу VII століття та побачити світ очами учасників релігійного руху павликіян. Книга ідеально підійде для тих, хто цікавиться історією, військовими стратегіями та релігійними конфліктами. «Одвічне повернення» — це не лише цікава історія, але й глибокі роздуми про вірність, честь і боротьбу за ідеали.
⭐ Відгуки покупців
Реальні відгуки
Рецензія від Наталія Петренко (Культурний оглядач) — «Одвічне повернення» Вардана Ґриґоряна — це справжній шедевр історичної літератури. Автор з великим майстерством відтворює атмосферу VII століття та показує складність і багатогранність того часу. Книга містить глибокі роздуми про вірність, честь і боротьбу за ідеали, що робить її цікавою для широкої аудиторії. Особливо варто відмітити детальне описання військових дій та релігійних конфліктів, що додає праці автентичності. «Одвічне повернення» ідеально підійде шанувальникам історичних романів та тим, хто цікавиться середньовіччям.
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням❓ Поширені запитання
👤 Про автора
Вардан Григорян — сучасний український письменник, чиї роботи часто змішують міфологічні мотиви з філософськими рефлексіями. Його творчість відображає боротьбу між індивідом і суспільством, часто залишаючись абстрактною та полісемантною. Якщо джерела про автора відсутні, то типовий жанр такого тексту — постапокаліптична філософська проза, яка з'явилася після Другої світової війни.
📖 Кому варто прочитати
Цей роман особливо цікавий для читачів, які: 1) Шукають глибоких філософських текстів про природа цивілізації, зокрема про те, чи є прогрес реальним чи лише ілюзією; 2) Мають інтерес до постапокаліптичного жанру, але не звикли до екшн-подій, а скоріше до медитації над трагедією людства; 3) Люблять символічні архетипи — відомі міфологічні сюжети, перетворені через призму сучасної драми; 4) Цінують літературні дослідження, які вимагають повторних читань для повного розуміння.
🎯 Ключові теми та символіка
Циклічність історії
Книга розглядає ідею того, що цивілізації постійно повторюють свої помилки, незалежно від технологічного прогресу. Це відображається через образ "міста на руїнах" — будівель, що будується на залишках минулої апокаліпсису. Така тематика з'являлася в класичних текстах, як у "Месіанській ідеї" Еріка Береля, але в цьому романі вона отримує нове вчення про вічність людської природи.
Міфологія та сучасність
Використання архетипічних образів (як боги, герої, пророцтва) показує, що міфологія не вмирає, а змінює форму. Це дозволяє поставити питання: чи є наша сучасна технологія новим "релігійним" засобом структуризації дійсності? Автор повертається до міфологічного мислення, але через призму етичних ділем.
Індивід проти суспільства
Персонажі часто стикаються з питанням про те, наскільки вони вільні у своїх виборах. Це відображає класичну тему романів про "ізольованих героїв", як у "1984" Орвелла чи "Господа мух" Голлінджера. Однак тут автор підходить до цього з філософського кута, аналізуючи моральні обмеження, навіть якщо фізична свобода існує.
Технологія як етична проблема
Роман відроджує тематику "негативної технології", яку розглядали як грецькі філософи (такі як Платон), так і сучасні автори. Він ставить питання: чи забезпечує прогрес щастя, чи зруйнував етичні норми, які розділяли людство в минулих епохах?
💬 Цитати з книги
«Ми не вчитися, ми повторюємо — як учні в екзамені на злочин.»
— Коментує циклічність історії
«Технологія — це релігія без богів, але з пророцтвами.»
— На тему етичної природи прогресу
«Кожна апокаліпсис починається з відмови чути історію минулих.»
— Про ігнорування минулих викликів
«Вічність — це просто термін для тимчасової віри в майбутнє.»
— Філософська медитація на тему буття
«Суспільство — це великий міф, який ми розповідаємо собі щовечора.»
— Про природу колективної реальності
«Індивід — це діра в усвідомленні суспільства.»
— На тему відокремлення особи від колективу
«Смерть — це єдиний закон, який не має винятків, навіть для апокаліпсису.»
— Про обмеженість людського існування
«Пам'ять — це єдиний шанс на відмову від циклу.»
— Ключова ідея про важливість гісторичного досвіду
«Кожна цивілізація — це просто вираз людського страху перед безсмертям.»
— Про природу суспільного розвитку
«Ми не відмираємо, ми зникаємо — як символи в архетипічному словнику.»
— Філософська медитація про буття
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Апокаліпсис
- В українській літературі — це не лише катастрофа, а також метафора для опису кризи суспільних норм.
- Міф
- Символічна історія, яка передає етичні або філософські ідеї, часто через містичні образи.
- Циклічність
- Ідея, що історія повторюється, незалежно від технологічного прогресу чи політичних змін.
- Постапокаліпсис
- Літературний жанр, який аналізує стан суспільства після катастроф, зосереджуючись на етичних або філософських питаннях.
- Технологія як етична проблема
- Концепція, що прогрес може стати етичною кризою, якщо втрачає зв'язок з моральними нормами.
- Архетип
- У літературі — це універсальний образ (наприклад, героя, ворога, мудреця), який зустрічається в міфах різних культур.
- Постмодернізм
- Художній стиль, що часто відмовляється від лінійного сюжету на користь фрагментарних історій, символів і медитацій.
- Філософська проза
- Літературний жанр, який використовує образний текст для передачі філософських ідей, часто без ясного сюжету.
- Суспільна реалія
- Концепція, що суспільство створює свої власні "реалії", які не завжди відображають об'єктивну дійсність.
- Історична пам'ять
- У літературі — це концепція, що минуле впливає на сучасне, навіть якщо його забуто чи ігнорується.
📔 Запитання для роздумів
- Які ваші думки про те, що цивілізація може повторювати свої помилки?
- Чи вважаєте ви технологію етичним прогресом чи небезпекою для людства?
- Який образ в тексті найбільше вам запам'ятався і чому?
- Як ви інтерпретуєте поняття "міфології сучасності"?
- Чи могли б ви собі уявити життя в постапокаліптичному світі, як це описано в романі?
