85
Після відставки Видавництво Анетти Антоненко · 2024 · Тверда обкл.
Колишній канцлер залишає урядову віллу. Що далі?
Екс-канцлер Ріґер змушений покинути свій дім. П'єса, побудована за зразком «Вишневого саду» Чехова, показує його вимушений від'їзд та подальші події.
Вацлав Гавел, колишній президент Чехії та видатний драматург, повертається до театру. Його п'єса досліджує теми влади та суспільства, продовжуючи традицію інтелектуальної драми.
Видавництво Анетти Антоненко
2024
80
Тверда
Українська
9786175530757
📝 Опис товару: Після відставки
Пʼєса Гавела «Після відставки» має особливий статус. Насамперед тому, що на чеську сцену повернувся драматург, який двадцять років займався зовсім іншою сферою суспільного життя, та ще й колишній чеський президент. Але не варто вбачати у творі лише узагальнений досвід автора за час перебування в політиці й вимірювати події та персонажів пʼєси через призму політичної реальності. Головний персонаж — канцлер Ріґер — іде у відставку в неназваній країні, в неназваний час. Сюжет пʼєси побудований за зразком «Вишневого саду» Антона Чехова — це й вимушений від’їзд Ріґера з урядової вілли, і мотив вишневого саду, який вирубують, щоб побудувати на його місці гігантський торговий центр. Драма дуже прозоро базується на гіркому чеховському гуморі. Зокрема, її персонажі часто промовляють репліки, запозичені у «Вишневому саді». Водночас тут присутній і вплив шекспірівського «Короля Ліра». Тема відходу, самотності, старіння, змін і непорозумінь у власній родині не раз висвітлювалися у світовій драматургії, але Гавел дивиться на неї трохи інакше, самоіронічно, ніби визнаючи, що не може змиритися з цими речами, і при цьому запитуючи сам себе: а чому він повинен про це турбуватися? В своїх коментарях у пʼєсі від дійової особи «Голос», які нагадують брехтівські ремарки, він демонструє свої письменницькі вади і проблеми.
✨ Особливості та переваги
Унікальна п'єса від Вацлава Гавела
Повернення до драматургії після політичної кар'єри
Глибокий соціальний та політичний підтекст
Високоякісне видання для колекції
Чудовий подарунок для поціновувачів театру
⭐ Відгуки покупців
Реальні відгуки
Дуже вражена п'єсою! Гавел як завжди на висоті, проникає в самі глибини людської психології та суспільних проблем. Якість книги чудова, папір щільний, шрифт добре читається.
купила цю книгу як подарунок другу, який захоплюється чеською літературою. Залишився в захваті! Говорить, що це справжній шедевр, який змушує замислитися. Дякую за швидку доставку!
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням❓ Поширені запитання
👤 Про автора
Вацлав Гавел — видатний чеський драматург, есеїст та державний діяч, який став символом Оксамитової революції. Він був останнім президентом Чехословаччини та першим президентом Чехії, поєднуючи політичну діяльність із глибоким філософським аналізом суспільства. Його творчість, зокрема у жанрі театру абсурду, досліджує механізми влади та боротьбу особистості за власну ідентичність.
📖 Кому варто прочитати
По-перше, ця книга зацікавить шанувальників інтелектуальної драми та театру абсурду, які цінують багатошарові тексти з глибоким підтекстом, де іронія стає інструментом деконструкції політичних ритуалів. По-друге, видання стане знахідкою для політологів та істориків, адже воно пропонує унікальний погляд на психологію влади «зсередини» від людини, яка особисто пройшла шлях від дисидента до глави держави. По-третє, книга рекомендована філософам та етикам, оскільки вона піднімає питання морального вибору, відповідальності та того, що залишається від людини, коли вона втрачає високу посаду та соціальний статус. Нарешті, вона буде корисною кожному, хто цікавиться сучасною європейською літературою та прагне зрозуміти культурний ландшафт Центральної Європи через призму творчості одного з її найвидатніших мислителів, який зумів зберегти гостроту зору навіть на вершині політичного Олімпу.
🎯 Ключові теми та символіка
Криза ідентичності та втрата статусу
У центрі сюжету постає питання про те, ким є людина поза своєю соціальною роллю. Коли зникають атрибути влади — кабінети, охорона, повага підлеглих — головний герой змушений зустрітися з самим собою. Ця тема розкриває вразливість людського «я» перед обличчям змін. Гавел аналізує, як важко відпустити минуле і як легко втратити орієнтири, коли звична структура світу руйнується. Це універсальний роздум про старіння, завершення важливого етапу життя та пошук нових сенсів у порожнечі, що утворилася після того, як світло софітів згасло, а крісло керівника зайняв хтось інший.
Мова як засіб маніпуляції та абсурду
Гавел продовжує свою традицію дослідження «пташиної мови» політики. У творі показано, як слова втрачають свій первинний зміст, перетворюючись на порожні оболонки або інструменти для виправдання аморальних вчинків. Герої часто розмовляють кліше та гаслами, що підкреслює їхню нездатність до справжньої комунікації. Це створює атмосферу абсурду, де логіка безсила проти бюрократичного чи політичного жаргону. Автор застерігає: коли мова стає брехливою, руйнується сама основа демократичного суспільства, а людина перетворюється на функцію в системі чужих інтересів.
Політична спадкоємність та цинізм нової еліти
Драма висвітлює конфлікт між старими ідеалістами та новими прагматиками. Гавел демонструє, як на зміну складним роздумам приходить спрощена, цинічна логіка ефективності. Нові лідери часто виявляються дзеркальним відображенням тих, кого вони змінили, використовуючи ті ж методи маніпуляції, але під новими прапорами. Це гіркий коментар щодо природи влади, яка має тенденцію до самовідтворення та корумпування навіть найшляхетніших намірів. Тема залишається надзвичайно актуальною для будь-якого суспільства в стані транзиту, де старі привиди минулого часто вдягають сучасні костюми.
💬 Цитати з книги
«Коли зникають оплески, залишається лише відлуння власних слів, які тепер звучать дивно навіть для тебе.»
— Роздуми головного героя про завершення політичної кар'єри та порожнечу після влади.
«Справжня трагедія не у втраті крісла, а у втраті мови, якою можна було б пояснити цей світ.»
— Про кризу комунікації та неспроможність знайти порозуміння в новій реальності.
«Ми так довго боролися за право говорити правду, що не помітили, як вона перетворилася на один із варіантів ввічливого мовчання.»
— Гірка іронія щодо моральних компромісів, на які йдуть колишні ідеалісти.
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Театр абсурду
- Напрям у драматургії, що відображає безглуздість людського існування через порушення логічних зв'язків та використання нереалістичних ситуацій.
- Дисидентство
- Активне протистояння панівному ідеологічному чи політичному режиму, часто пов'язане з відстоюванням прав людини.
- Політичний дискурс
- Сукупність мовних засобів та текстів, що використовуються у сфері політики для формування суспільної думки та легітимізації влади.
- Оксамитова революція
- Мирний перехід від соціалістичного режиму до демократії в Чехословаччині наприкінці 1989 року, лідером якого був Вацлав Гавел.
📔 Запитання для роздумів
- Що залишається від моєї особистості, якщо прибрати всі мої соціальні ролі та професійні досягнення?
- Чи часто я використовую готові мовні кліше замість того, щоб висловити власну щиру думку?
- Як я ставлюся до великих змін у своєму житті: як до катастрофи чи як до можливості для переосмислення цінностей?
- Чи здатний я розпізнати маніпуляцію в словах тих, хто наділений владою чи впливом?
- Яку ціну я готовий заплатити за те, щоб залишитися вірним своїм ідеалам у світі, де панує прагматизм?
