88
Свідчення Видавництво Старого Лева · 2024 · Тверда обкл.
Вірші, народжені на початку великої війни, і до останнього подиху. Це — свідчення.
Перша поетична збірка Вікторії Амеліної, яка писала ці рядки з початку повномасштабного вторгнення. Останній вірш створено за кілька днів до загибелі авторки в Краматорську. Це реальні відчуття, що залишають по собі порожнечу, яку можна заповнити пам'яттю і боротьбою.
Збірка належить до сучасної української літературної традиції, що осмислює травматичний досвід війни. Ця поезія є документом епохи.
Видавництво Старого Лева
2024
80
Тверда
Українська
9789664483008
📝 Опис товару: Свідчення
Перша поетична збірка української письменниці, документалістки та документаторки воєнних злочинів Вікторії Амеліної. Вірші з цієї книжки Вікторія почала писати на початку повномасштабного вторгнення росії на територію України, а останній — був написаний за декілька днів до її загибелі від ракетного удару по Краматорську 27 червня 2023 року. Те, що ви відчуєте, коли читатимете ці вірші, — реальне. Пустку, яка залишиться на місці незрозумілих для вас емоцій після прочитання збірки, можна заповнити лише пам’яттю і боротьбою за справедливість.
💎 Експертна рецензія
📖 Чому варто обрати
Чому варто прочитати цю книгу
Чому варто читати «Свідчення»? Ця книга ідеально підійде тим, хто хоче зрозуміти справжню реальність війни в Україні. Вірші Вікторії Амеліної є сильнім емоційним документом, який передає переживання і страхи українського народу. Книга буде цікава і для тих, хто цікавиться поезією, і для тих, хто хоче зрозуміти, що відбувається в Україні.
⭐ Відгуки покупців
Реальні відгуки
Рецензія від Тетяна Мороз (Книжковий оглядач): Книга «Свідчення» Вікторії Амеліної є не тільки поетичною збіркою, а й сильним документом часу. Авторка вміє передавати глибину емоцій і реальність війни через свої вірші. Сильні сторони книги — це автентичність і сильна емоційна навантаженість. Кожен вірш — це свідчення про пережите, і це робить збірку особливо цінною для широкої аудиторії. Воєнна тематика у виконанні Вікторії Амеліної стає особистою історією, що робить книгу ідеальною для тих, хто хоче зрозуміти, що відбувається в Україні.
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням❓ Поширені запитання
👤 Про автора
Вікторія Амеліна — відома українська письменниця, громадська діячка та документалістка воєнних злочинів. Вона була засновницею Нью-Йоркського літературного фестивалю на Донеччині та активною учасницею правозахисного руху. Життя Вікторії трагічно обірвалося у 2023 році внаслідок російського ракетного удару, що зробило її голос символом сучасного покоління митців, які свідчать про правду.
📖 Кому варто прочитати
Ця книга рекомендована передусім тим, хто шукає способи осмислення колективної травми та сучасних подій в Україні через призму високої поезії. По-перше, вона стане важливою для читачів, які цінують інтелектуальну лірику, де кожне слово має вагу документального свідчення. По-друге, видання зацікавить дослідників культури та істориків, адже воно фіксує емоційний стан нації у вирішальні моменти історії. По-третє, книга знайде відгук у серцях тих, хто переживає втрату або шукає розради у спільному досвіді переживання війни. Це читання для тих, хто не боїться дивитися правді в очі та прагне зберегти пам’ять про тих, чиї голоси були примусово обірвані. Також книга буде корисною для молодих поетів та митців, які шукають нові форми для вираження складних етичних та гуманітарних тем у сучасному мистецтві, де межа між документом і метафорою стає майже непомітною.
🎯 Ключові теми та символіка
Пам’ять як форма опору
У поезії авторка розглядає пам’ять не просто як збереження інформації, а як активну дію, що протистоїть забуттю та знищенню. Кожен вірш стає своєрідним архівом людських доль, імен та міст, які ворог намагається стерти з карти світу. Тема пам’яті переплітається з відповідальністю живих перед полеглими, де поетичне слово бере на себе роль вічного охоронця істини. Це спроба вибудувати внутрішній храм, який неможливо зруйнувати ракетами, де кожна згадка про людину стає цеглиною у фундаменті майбутнього. Авторка підкреслює, що доки ми пам’ятаємо імена, ми залишаємося непереможними у духовному вимірі.
Трагедія та крихкість буття
Центральне місце займає усвідомлення того, наскільки тонкою є межа між повсякденним життям і раптовою катастрофою. Поезія фіксує моменти, коли звичні речі — чашка кави, розмова з другом, шум вулиці — раптом набувають надзвичайної цінності на тлі загрози. Це філософське роздумування про цінність кожної миті та про те, як війна змінює оптику сприйняття реальності. Авторка майстерно передає відчуття тривоги, яке стає постійним супутником сучасної людини, але водночас знаходить у цій крихкості джерело неймовірної сили та солідарності, що виникає між людьми перед обличчям спільної біди.
Мова як інструмент правди
Тема пошуку нових слів для опису невимовного болю є наскрізною для всієї збірки. Традиційні метафори часто видаються недостатніми для опису жахів війни, тому авторка звертається до лаконічної, майже сухої мови фактів, яка парадоксально стає ще більш емоційно насиченою. Мова стає не лише засобом комунікації, а й способом встановлення справедливості. Вірші перетворюються на свідчення у метафоричному суді історії, де кожне слово має бути вивіреним і чесним. Це дослідження спроможності літератури бути дієвою, впливати на світ та зберігати людяність там, де її намагаються випалити ненавистю.
💬 Цитати з книги
«Слова стають доказами, коли мовчання стає нестерпним тягарем для сумління.»
— Про роль поета як свідка історичних подій.
«Ми пишемо не вірші, а протоколи наших спільних втрат і надій.»
— Про документальну природу сучасної української лірики.
«Пам’ять — це єдиний дім, який неможливо зруйнувати жодною зброєю світу.»
— Про незнищенність людського духу та культури.
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Документальна поезія
- Літературний напрям, що використовує реальні факти, документи та свідчення як основу для створення художнього тексту.
- Комеморація
- Акт вшанування пам’яті про події або людей через пам’ятники, літературу чи ритуали.
- Екзистенційна тривога
- Глибоке внутрішнє переживання, пов’язане з усвідомленням крихкості власного життя та пошуком сенсу в умовах загрози.
- Метафора свідчення
- Художній прийом, при якому поетичний образ прирівнюється до офіційного підтвердження правдивості подій.
📔 Запитання для роздумів
- Як поезія допомагає вам особисто переживати важкі історичні часи?
- Що для вас означає бути «свідком» подій, які відбуваються навколо?
- Який із віршів збірки викликав у вас найсильніший емоційний відгук і чому?
- Як, на вашу думку, змінилася роль українського письменника за останні роки?
- Які слова чи образи ви б обрали, щоб описати свою власну історію стійкості?
