76
A Song I Wrote For Charlotte
✍️ Кейтлін ДевлінКонні втрачає мрію стати піаністкою, але зустріч з Шарлоттою змінює її життя.
«A Song I Wrote For Charlotte» Кейтлін Девлін — це історія про дорослішання та самопізнання. Головна героїня Конні, звикла до перемог, стикається з крахом мрій і шукає опору в новій реальності. Її знайомство з енергійною Шарлоттою відкриває світ справжніх почуттів та дружби. Книга підійде тим, хто цінує щирі емоції та історії про прийняття себе.
Книга вийшла у видавництві «Harper Fire» 2026 року.
📝 Опис книги: A Song I Wrote For Charlotte
A beautifully written coming-of-age YA romance, perfect for fans of John Green, Alice Oseman, Stephen Chbosky and Jennifer Niven.
Connie Moore has never failed at anything. That is until the Royal Academy of Music decide her piano playing isn’t good enough and she finds herself pursuing her back-up plan: moving into student halls to study English Literature. With her grandmother piling on the pressure and her father’s absence weighing on her, she knows she has to stay focused this year – mediocrity must be avoided at all costs.
Just across the corridor, Music Production student Charlotte Owen has other ideas. Sweet, sociable and not a girl who takes no for an answer, Charlotte drags Connie determinedly into university life. As an unlikely friendship blossoms between them, Connie begins to wonder if there’s something more to the way she feels about Charlotte – and, even more terrifyingly, whether there’s something more to the way Charlotte feels about her.
But Charlotte isn’t the kind of person you can hold on to forever. And Connie might have to consider whether the life that Charlotte has built for her is one that she can sustain alone.
Caitlin Devlin's exquisite eye for detail perfectly captures a particular moment of adolescence, effortlessly moving between hilarious, laugh-out-loud writing on one page to heartbreak and poignancy on the next.
With an irresistible voice and an absolutely one-of-a-kind heroine, you'll fall in love with A Song I Wrote for Charlotte from the very first page – a perfect coming of age debut celebrating difference, self-discovery, and LGBTQ+ and neurodivergent identities.
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Бо ця історія – справжня музика для душі, яка допоможе знайти себе, навіть коли довкола суцільний хаос. Якщо ви любите книжки про становлення, про те, як важко буває підліткам віднайти свій власний голос серед чужих думок та очікувань, то ця книга – саме для вас. Вона про самотність, яка може бути як тягарем, так і поштовхом до внутрішнього зростання, і про силу музики, яка стає віддушиною та шляхом до справжніх почуттів. Ця історія змусить вас співпереживати, можливо, згадати власне дорослішання, і, найголовніше, нагадає, що кожен має право на власну пісню, яку варто написати.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 20 × 13 см |
|---|---|
| Тип ілюстрацій | Без ілюстрацій |
| Вік | 16+ |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
У плинному потоці сучасної літератури, де часто панує одноманітність, «Пісня, яку я написала для Шарлотти» Кейтлін Девлін виділяється як справжня перлина. Цей роман, що пронизує душу, не просто розповідає історію, а занурює читача у глибини емоцій, в лабіринти юності, де музика стає рятівним колом, а самотність – невблаганним супутником. Девлін майстерно створює атмосферу, де кожен звук, кожен шепіт, кожна нота має вагу. Головна героїня, чий внутрішній світ розкривається перед нами поступово, немов стара платівка, з якої злітає пил, – це втілення тих невловимих прагнень, що так знайомі кожному, хто колись шукав себе. Її пошук власного голосу в хаосі дорослішання – це не просто метафора, це реальність, виписана з такою тонкістю, що здається, ніби відчуваєш той самий невпевнений трепет у грудях. Сила твору в його щирості. Девлін не боїться говорити про вразливість, про страх бути почутим, про ту межу, коли музика перетворюється з утечі на спосіб самовираження. Це історія, яка резонує з тим, хто хоч раз переживав момент, коли мелодія ставала єдиним зрозумілим діалогом зі світом. Схожість з творами, де юнацький максималізм переплітається з глибокою рефлексією, як, наприклад, у ранніх роботах Селлі Руні, відчувається, але «Пісня» має свою неповторну, камерну мелодику. Можливо, єдиним стриманим застереженням, яке варто згадати, є те, що ця книга вимагає від читача певної чутливості. Вона не пропонує легких відповідей чи простих сюжетних поворотів. Натомість, вона запрошує до діалогу, до співпереживання, до роздумів про власні невисловлені пісні. Це твір для тих, хто цінує психологічну глибину та поетичність у прозі, хто готовий зануритися у світ, де музика – це більше, ніж просто звуки.
