91
Часи Задзеркалля: Вибір Бориса Лятошинського
✍️ Ірина Тукова, Олена КорчоваБіографія композитора Бориса Лятошинського та його вибір між свободою мистецтва й виживанням у радянській Україні 1920–1930-х років.
«Часи Задзеркалля. Вибір Бориса Лятошинського» Олени Корчової розкриває історію української радянської музики епохи сталінського терору. Книга досліджує життя композитора світового масштабу, якого культурна політика утримувала в тіні російських авторитетів, через документи та свідчення очевидців. Авторки аналізують складний конфлікт між творчою свободою, цензурою та необхідністю адаптації до реалій тоталітарного режиму. Видання буде цікавим музикознавцям, історикам культури та всім, хто цікавиться долею українських митців ХХ століття.
Книга вийшла у видавництві «Лабораторія» 2026 року.
📝 Опис книги: Часи Задзеркалля: Вибір Бориса Лятошинського
«Нерадянська» історія української радянської музики 1920-х — початку 1930-х років
Перед вами книга про велику й водночас страшну епоху, що творила й ламала покоління митців, імена яких досі залишаються невідомими широкому загалу. Борис Лятошинський — постать світового масштабу й композитор, який обрав бути українським — один із них.
Суворий і вимогливий до себе, але водночас щирий і відданий друзям та учням. Майстер рівня Ріхарда Штрауса й Альбана Берга, якого радянська культурна політика утримувала в тіні російських музичних авторитетів. Людина, здатна на сміливі жести навіть у найстрашніші роки сталінського терору. Ким же він був насправді — радянським класиком чи українським новатором? І чи можливо зрозуміти його музику, не зазирнувши у складне і суперечливе «задзеркалля» часу, в якому йому довелося творити?
Вплітаючи у розповідь документи, листи й живі голоси очевидців, музикознавиці Ірина Тукова та Олена Корчова створюють захопливу історію про життя і музику одного з найвидатніших українських композиторів ХХ століття. Це історія про вибір між свободою і виживанням, правдою і компромісом, мистецтвом і цензурою. І саме цей вибір Бориса Лятошинського робить його ближчим до нас сьогодні, ніж будь-коли раніше.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 21,5 × 14,5 см |
|---|---|
| Папір | Офсет |
| Тип ілюстрацій | Чорно-білі |
| Вага | 372 г |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Захоплива книга, яка перевершила всі очікування! Чудово написана, дуже інформативна. Задоволений.
Нарешті знайшов таку цінну працю про нашу музичну історію. Рекомендую всім, хто цікавиться українською культурою.
Коротко: дуже задоволений покупкою. Книга варта кожної гривні. Інформація подана доступно і водночас глибоко.
Крізь призму "Часів Задзеркалля" Ірина Тукова та Олена Корчова запрошують нас у захопливу, але й болісну подорож українською музичною історією 1920-х – початку 1930-х років. Це не просто дослідження, а справжній інтелектуальний детектив, що розплутує складні вузли епохи, яка творила й руйнувала таланти, залишаючи багато імен у тіні. Центральною постаттю, як і обіцяє назва, є Борис Лятошинський – композитор світового рівня, що свідомо обрав шлях служіння українській музиці. Авторки з дивовижною проникливістю розкривають його як особистість: суворого до себе, але водночас щедрого на тепло до друзів та учнів. Порівняння Лятошинського з такими титанами, як Ріхард Штраус чи Альбан Берг, не є перебільшенням, а радше констатацією факту, що радянська культурна політика, утримуюча його, не змогла применшити його генія. Сила книги полягає в детальному аналізі музичного контексту, який, попри його «нерадянськість», був невід’ємною частиною українського модерну. Тукова та Корчова майстерно вишикували полотно епохи, де новаторство перепліталося з ідеологічним тиском, а творчий пошук – з небезпекою. Літературна мова авторок, позбавлена зайвого академізму, робить складні музичні та історичні теми доступними й захопливими. Особливо цінним є те, як вони показують невидиму боротьбу митців за збереження власної ідентичності та мистецької свободи. Ця книга стане справжнім скарбом для тих, хто цікавиться українською культурою, історією музики, модерними мистецькими течіями та, звісно, для шанувальників творчості Лятошинського. Вона здатна зацікавити і широке коло читачів, адже розповідає про універсальні теми вибору, жертовності та протистояння обставинам. Можна провести паралелі з дослідженнями інших українських культурологів, які вивчають періоди суспільних трансформацій та їхній вплив на мистецтво. Можливо, одним незначним застереженням для читача, який шукає виключно легкого читання, може стати глибина музичного аналізу, що потребує певної підготовки або готовності зануритись у деталі. Але саме ця глибина і робить "Часи Задзеркалля" такою вагомою та незамінною. Це не просто історична розвідка, а свідчення того, як велике мистецтво пробивається крізь найскладніші часи, залишаючи слід на віки.
