91
Дискурс модернізму в українській літературі
✍️ Соломія ПавличкоДослідження українського модернізму від 1898 до 1970-х років на прикладах творчості Лесі Українки, Ольги Кобилянської та інших письменників.
«Дискурс модернізму в українській літературі» Соломії Павличко — це дослідження вітчизняного письменства від 1898 до 1970-х років. Авторка аналізує спадщину Лесі Українки, Ольги Кобилянської, діячів «Молодої Музи», «Української хати», авторів 20-х років та Нью-Йоркської групи. Праця спричинила хвилю обговорень і сформувала ціле покоління літературознавців. Вона стане у пригоді всім, хто прагне глибшого розуміння української культури ХХ століття.
Перевидання праці Соломії Павличко здійснено 2024 року видавництвом STRETOVYCH у співпраці з видавництвом «Основи».
📝 Опис книги: Дискурс модернізму в українській літературі
Перевидання здійснено у співпраці видавництв Stretovych і «Основи».
«Дискурс модернізму в українській літературі» – найвідоміша праця Соломії Павличко. У свій час вона спричинила хвилю обговорень і навіть обурення та критики, які вийшли за межі наукового дискурсу. На цій книжці виросло ціле покоління українських літературознавців і письменників.
Авторка аналізує дискурс українського модернізму, починаючи від 1898 року до 1970-х років, на прикладах творчості Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Гната Хоткевича, Михайла Яцкова, представників «Молодої Музи» й «Української хати», письменників 20-х років, найрепрезентативніших постатей еміграційної літератури 40-х років, а також Нью-Йоркської групи 60-х і 70-х років.
Книга буде корисна всім, хто цікавиться тяглістю української культури, активним читачам, котрі прагнуть глибшого розуміння феномена української літератури ХХ століття.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 20 × 13 см |
|---|
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Чудова книга! Дуже радий, що вдалося придбати це перевидання. Зміст, як завжди, на висоті.
Книга прийшла швидко, добре запакована. Дуже задоволена покупкою, це справжня знахідка для філологів.
Соломія Павличко, безсумнівно, залишається однією з найвпливовіших постатей в українському літературознавстві, а її «Дискурс модернізму в українській літературі» – це не просто книга, а справжній інтелектуальний вибух, що досі резонує в академічних колах та серед читачів, які прагнуть глибше зрозуміти витоки та особливості українського модерну. Перевидання цієї праці – це чудова нагода для нового покоління познайомитися з текстом, що свого часу став справжнім каталізатором для численних дискусій, виходячи далеко за межі суто наукових дебатів. Сила Павличко як критика полягає у її здатності вибудовувати складні, але водночас логічні аргументаційні ланцюжки, розкриваючи модернізм не як суто естетичне явище, а як багатогранний дискурс, що формувався під впливом суспільно-політичних, культурних та філософських чинників. Її аналіз творчості таких титанів, як Леся Українка та Ольга Кобилянська, вражає глибиною проникнення у психологію героїв, у символічну мову творів, у приховані смисли, які часто залишаються поза увагою. Павличко майстерно виявляє, як український модернізм, народжуючись у складних умовах, ставав формою опору, способом артикуляції національної ідентичності та пошуку нових шляхів самовираження. Ця книга стане справжнім скарбом для студентів-філологів, літературознавців, письменників та всіх, хто цікавиться історією української літератури, її рецепцією та еволюцією. Вона спонукає до переосмислення усталених поглядів, до критичного погляду на класику. За стилем та глибиною аналізу, «Дискурс модернізму» можна порівняти з працями Євгена Маланюка або Дмитра Чижевського, хоча Павличко йде власним, унікальним шляхом, фокусуючись насамперед на гендерних аспектах, на ролі жінки-творця в формуванні модерністського канону, що було доволі сміливим кроком для свого часу. Звісно, ця праця вимагає від читача певної підготовки та готовності до інтелектуального зусилля. Часом, у прагненні до доведення своєї думки, Павличко може здатися надмірно полемічною, що для декого може стати певним викликом, потребуючи від читача вміння фільтрувати та відсіювати суб'єктивні оцінки, зосереджуючись на суті аргументації. Однак, саме ця полемічність і робить книгу живою, провокативною і такою, що змушує думати.
