94
Як любили і вмирали
✍️ Лев СкрипникАвтобіографічна проза про життя на Донбасі початку XX століття, де герой проходить крізь шахтарські злидні, війну, полон та в'язницю.
«Як любили і вмирали» Лева Скрипника описує непрості реалії Донбасу початку минулого століття через долю травмованого та правдивого героя. Сюжет розгортається довкола випробувань людини, яка надто рано пізнала важку працю в шахті, безхатнє життя та трагічні виверти історії. Видання підійде шанувальникам експресивної живої прози та реалістичних літературних знятків епохи.
Книга українського автора Лева Скрипника вийшла у видавництві Уроборос у 2024 році.
📝 Опис книги: Як любили і вмирали
Проста жива проза, експресивність якої збиває з ніг.
Яскравий представник наших тодішніх 20-х Лев Скрипник все своє недовге життя писав про Донбас та людей. Справжніх, не завжди правильних, завжди травмованих.
Писав про себе — дитину, яка надто рано пізнала і роботу в шахті, і злидні безхатька, і війну, і полон, і в’язницю. Писав про те, що відчув, бачив та пережив. Його герой завжди автобіографічний, події — правдиві, а виверти історії — трагічні та непередбачувані.
"Як любили і вмирали" — це літературний зняток епохи, Донбасу початку минулого століття з усіма його непростими реаліями та коловертю.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 20 × 13 см |
|---|---|
| Тип ілюстрацій | Без ілюстрацій |
| Вага | 450 г |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Неймовірна книга! Автор майстерно передав атмосферу та душі людей Донбасу. Читається на одному диханні.
Дуже сильна історія. Деякі моменти змусили замислитись. Чудовий стиль, хоч і трохи сумний.
Загалом, захоплююча проза, яка показує життя таким, яке воно є. Лев Скрипник – талановитий письменник.
Книжка Лева Скрипника "Як любили і вмирали" – це, без перебільшення, потужний удар по літературному нерву. Перед нами постає не просто збірка оповідань, а цілий пласт життя, викресаний зі сталевого серця Донбасу. Скрипник, як справжній майстер свого часу, не вдається до прикрас чи солодких слів. Його проза – це оголена правда, в яку вгризаєшся, не в змозі відірватися. Авторська експресивність справді збиває з ніг. Кожне слово, кожна фраза наповнені таким болем, такою люттю і водночас такою любов'ю до своїх героїв, що читач відчуває себе свідком, учасником подій. Це світ, де дитинство, опалене війною та злиднями, не встигає пройти, де людина змушена виживати, пізнаючи найбрудніші та найважчі сторони життя. Шахта, безхатьківство, полон, тюрма – ці реалії для героїв Скрипника не абстракції, а частина їхньої ідентичності, яка формує їхні вчинки, їхню любов і їхню смерть. Автобіографічність персонажів – це та нитка, яка міцно зв'язує читача з текстом. Скрипник не боїться бути вразливим, він ставить себе на місце своїх героїв, проживаючи їхні трагедії та їхні крихкі радості. І саме в цій щирості криється головна сила твору. Він пише про те, що знає з власного досвіду, про те, що відчув, побачив і пережив. Це не вигадка, це витяг з життя, який вражає своєю правдивістю. "Як любили і вмирали" – це книга для тих, хто втомився від глянцевої літератури і прагне справжніх емоцій, глибоких роздумів. Це читання, яке змушує замислитись про виверти історії, про людську долю, про те, наскільки крихким може бути наше існування. Схожість можна знайти хіба що в найсильніших творах українських письменників, які не боялися показувати життя без прикрас, але Скрипник має свій, неповторний голос. Звісно, така щирість і безкомпромісність можуть бути не для всіх. Текст насичений важкими темами, і його емоційна складова потребує певної душевної стійкості. Це не легке читання для розваги, а книга, яка залишає глибокий слід.
