94
Мішок єдинорогів
✍️ Марина МанченкоІсторія жінки без імені, яка вирушила до Таїланду без купальника й планів, щоб знайти себе після виснажливої роботи та розбитого серця через нові знайомства та самотність.
«Мішок єдинорогів» Марини Манченко — це історія жінки, яка залишила вдома своє ім’я та роботу, що довела її до виснаження. Вона вирушає до Таїланду, де скуповує манго, товаришує з геконами й знайомиться з чоловіками, кожен з яких повертає їй частинку втраченого. Їй доводиться звикнути до себе іншої та познайомитися зі справжньою собою. Книга підійде тим, хто шукає натхнення для змін і розуміння важливості прийняття себе.
Книга із серії «Худліт. Проза». Вийшла у видавництві «Віхола» 2025 року.
📝 Опис книги: Мішок єдинорогів
«Вона раптом теж знайшла себе у світі. І зрозуміла, що насправді ніколи не губилася».
Жінка без імені, яка вирушила до Таїланду без купальника й жодного плану. Своє ім’я вона залишила вдома разом з розбитим серцем і роботою, яка довела її до повного виснаження. Тож тепер скуповує манго та їздить на рожевому велосипеді. Плаче від гострого соусу й самотності. Товаришує з геконами, знайомиться із чоловіками та заводить нових друзів, кожен з яких випадково повертає їй частинку втраченого.
За тисячі кілометрів від дому жінка має звикнути до себе іншої. До себе справжньої. І познайомитися з цією новою собою.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 20 × 14,5 см |
|---|---|
| Тип ілюстрацій | Без ілюстрацій |
| Вага | 384 г |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Коротко: дуже сподобалась книга, прочитав на одному диханні. Історія героїні захоплює з перших сторінок.
Книга хороша, але очікувала трохи більше емоцій. Все ж таки, історія про подорож та пошук себе – це завжди захопливо.
Рекомендую всім, хто шукає щось нове та цікаве у сучасній українській літературі. Автор чудово передав атмосферу.
придбав на подарунок, іменинниця була в захваті! Якісна поліграфія, цікавий зміст. Чудовий вибір. Задоволена покупкою.
У "Мішку єдинорогів" Марини Манченко читач не знайде готових відповідей чи простих рішень. Натомість, авторка пропонує глибоке занурення у процес самовіднайдення, яке часто не буває лінійним чи передбачуваним. Головна героїня, позбавлена імені, вирушає у мандрівку до Таїланду, тікаючи від болючої реальності: розбитого серця та виснажливої роботи. Це не втеча заради втечі, а радше відчайдушна спроба зібрати себе по шматочках. Сильна сторона твору – це його щирість. Манченко не прикрашає дійсність, описуючи як моменти несподіваної радості (манго, рожевий велосипед), так і гіркоту самотності, що проступає навіть крізь екзотику. Історія побудована на зустрічах – з людьми, з природою, з власними страхами та бажаннями. Кожна нова знайома особа, кожен гекон, кожен острів стають своєрідним каталізатором, що допомагає героїні згадати, хто вона є насправді. Авторка майстерно передає атмосферу, занурюючи читача у спекотне, пахуче повітря Південно-Східної Азії, де навіть гострий соус може викликати сльози, але й відкрити нові горизонти. Ця книга сподобається тим, хто цінує психологічну глибину, хто пройшов або проходить схожий шлях трансформації. Вона резонуватиме з тими, хто розуміє, що справжні зміни часто починаються там, де закінчуються звичні орієнтири. Десь поруч з "Мішком єдинорогів" стоять твори, що досліджують самотність та пошук себе у чужому середовищі, наприклад, деякі оповідання Юрка Іздрика чи романи, де герої шукають сенсу життя в мандрах, як це буває у Фіцджеральда. Однак, варто зазначити, що інтенсивність емоційних переживань героїні, хоч і є рушійною силою сюжету, часом може здатися дещо одноманітною. Повторне занурення в рефлексії та сумніви, хоч і реалістичне, може потребувати від читача певної витримки, щоб дійти до кульмінації внутрішніх зрушень. "Мішок єдинорогів" – це не легке чтиво для відпочинку, а скоріше запрошення до діалогу з собою, до усвідомлення того, що навіть у найтемніші часи, коли здається, що все втрачено, ми можемо знайти сили відновити себе.
