89
Наглядати й карати. Народження в'язниці
✍️ Мішель ФукоАналіз виникнення в'язниці та дисциплінарної влади у сучасному суспільстві за Мішелем Фуко.
«Наглядати й карати. Народження в'язниці» — центральна праця французького філософа Мішеля Фуко, присвячена дослідженню природи модерної влади та типів індивіда, які вона продукує. На прикладі розвитку пенітенціарної системи автор демонструє постання дисциплінарного суспільства, де влада діє не через насильство, а через складну мережу інституцій і технологій, що формують особистість. Ця книга підійде тим, хто цікавиться філософією, соціологією та механізмами контролю в сучасному світі.
Книга вийшла у видавництві «Комубук» 2023 року. Переклад — Петро Таращук.
📝 Опис книги: Наглядати й карати. Народження в'язниці
Одна з центральних праць знаменитого французького філософа Мішеля Фуко (1926—1984) «Наглядати й карати. Народження в’язниці» (1975) присвячена дослідженню характеру модерної влади і тих типів індивіда та суспільства, які вона продукує.
На прикладі аналізу виникнення й розвитку інституції в’язниці й пенітенціарної системи загалом Мішель Фуко блискуче демонструє постання сучасного дисциплінарного суспільства, в якому, як стверджує філософ, ми живемо й досі. Це паноптичні суспільство та влада, які, на відміну від влади й суспільства «класичної доби», не діють на індивіда ззовні, заохочуючи певну поведінку й караючи за переступи, а поміщають його у складну мережу різноманітних інституцій, технологій та дискурсів, які, зрештою, утворюють «машину з виробництва» дисциплінарного індивіда.
Модерна влада, на думку Фуко, це не так влада у строгому значенні цього слова, як інституціалізоване знання, що пронизує й формує сучасну людину та соціальний світ, який вона замешкує.
«Наше суспільство, — говорить Фуко, непрямо опонуючи Ґі Дебору, — суспільство не спектаклю, а нагляду... Наш соціальний лад не зазіхає на цілісніть індивіда, не калічить його, не здушує, не змінює, а ретельно виготовляє індивіда, дотримуючись тактики формування потрібних сил і тіл. Ми греки набагато меншою мірою, ніж нам здається. Ми ні на лавах, ні на сцені, а в паноптичній машині, наснажені її владними впливами, що їх ми самі й проводимо, бо становимо одне з її коліщаток».
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Тому що ця книга – це справжній ключ до розуміння того, як ми стали такими, якими є. Мішель Фуко не просто розповідає історію, він розкриває захопливу еволюцію влади, від жорстоких покарань до непомітного, але всепроникного контролю. Ви дізнаєтеся, як формувалися сучасні суспільства, де дисципліна стала нормою, а ви самі – об'єктом пильного спостереження, навіть не усвідомлюючи цього. Це читання для всіх, хто цікавиться історією, соціологією, філософією, а також для тих, хто прагне критично осмислити механізми влади навколо себе. Якщо ви хочете бачити світ глибше, розпізнавати приховані нитки, що керують суспільством, ця праця – для вас.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 21,5 × 14,5 × 3 см |
|---|---|
| Вага | 500 г |
| Папір | Офсет |
| Тип ілюстрацій | Чорно-білі |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Купила книгу і була вражена! Фуко відкриває очі на те, як влада пронизує наше життя.
Придбав цю працю, читав із задоволенням. Думки чіткі, аргументи переконливі, дійсно фундаментальна річ.
Книгу забрав швидко, прочитав за декілька днів. Зрозуміло, як системи контролю формують суспільство.
Купив для дослідження, читав уважно. Книга цікава, але місцями трохи затягнуто, хотілося б більше конкретики.
Захоплений! Прочитав «Наглядати й карати» і зрозумів багато про те, як влада діє непомітно.
Надзвичайно важлива книга. Читав, щоб розібратися в механізмах влади та дисципліни в сучасному світі.
Здивований. Книга дає змогу по-новому поглянути на історію покарань та контролю.
Купила, читала з цікавістю. Важлива тема, але іноді здається, що Фуко надто абстрагується.
Наühlt вирок історії, де виявиться, що людська свобода – це радше ілюзія, а наша дисциплінованість – витвір тонких, але невідворотних механізмів. Саме так поринаєш у світ Мішеля Фуко, коли береш до рук його "Наглядати й карати. Народження в'язниці". Цей текст – не просто книжка, а справжній інтелектуальний вибух, що перевертає уявлення про те, як суспільство формує своїх членів, а влада непомітно вплітається в саму тканину нашого буття. Фуко демонструє, як жорстокі публічні страти, що колись слугували видовищем і способом утвердження суверенної влади, поступово поступилися місцем більш витонченим, але не менш дієвим формам контролю. Він досліджує появу в'язниці як центрального інституту, де кара не стільки завдає болю, скільки формує тіло, виховує поведінку, перетворює індивіда на об'єкт знання та управління. Найбільше вражає тут здатність автора розкривати, як ці механізми, народжені в стінах тюрем, проникають у школи, лікарні, армію, стаючи непомітною, але всюдисущою силою, що визначає норму та відхилення. Книжка сподобається тим, хто не боїться складних питань і готовий переосмислити усталені погляди на владу, справедливість та механізми соціального контролю. Це читання для філософів, соціологів, істориків, а також для всіх, хто прагне глибше зрозуміти витоки сучасних суспільних порядків. Порівняти Фуко можна хіба що з іншими титанами думки, які, як Карл Маркс чи Зиґмунд Фройд, виявили приховані сили, що керують людством. Однак, варто застерегти: "Наглядати й карати" – це виклик. Не завжди легкий для сприйняття, він вимагає уваги до деталей, готовності до тривалих роздумів і, можливо, перечитування окремих фрагментів. Це не та книжка, що дає прості відповіді, а радше та, що ставить глибші запитання.
❓ Поширені запитання
Мішель Фуко, французький філософ, історик і теоретик культури, став однією з найвпливовіших постатей гуманітарних наук XX століття. Його роботи кинули виклик традиційним уявленням про владу, знання, істину та суб'єктність, відкривши нові… повна біографія →