82
Never Alone. Video Games as Interactive Design
Як інтерфейси відеоігор формують взаємодію людини з екраном.
Книга «Never Alone: Video Games as Interactive Design» досліджує роль інтерфейсів у відеоіграх, розглядаючи їх не лише як інструменти керування, а й як важливі об'єкти інтерактивного дизайну. Автори аналізують 35 ігор, створених у період з 1972 по 2018 рік, виділяючи ключові аспекти взаємодії гравців з пристроями введення та самими розробниками. Видання супроводжується есе куратора Пайи Антонеллі та ілюстрованими матеріалами, що пояснюють критерії відбору ігор до колекції MoMA. Ця праця буде корисною для дизайнерів, геймдизайнерів та всіх, хто цікавиться еволюцією цифрових інтерфейсів.
Книга вийшла у видавництві «The Museum of Modern Art» 2022 року.
📝 Опис книги: Never Alone. Video Games as Interactive Design
Our lives are increasingly lived on screens, and every one of our electronic interactions is mediated by a designed interface, which can be buggy and incomprehensible or inviting and accessible. Like other ubiquitous everyday tools, these interfaces are seldom recognized as objects of design―and even less as objects of interaction design. In video games, however, in which “play” is an essential feature, users are acutely aware of their relationship with the interface, making video games compelling examples of interaction design.
Published in conjunction with an exhibition at The Museum of Modern Art, Never Alone: Video Games as Interactive Design explores the impact of interactive design by examining 35 video games created between 1972 and 2018―from Space Invaders (1978) and Pac-Man (1980) to The Sims (2000) and Minecraft (2011). An overarching essay by the curator Paola Antonelli presents the pioneering criteria by which MoMA has chosen these video games for its collection, as well as the protocols for their acquisition, display, and conservation. The richly illustrated plate section is divided into three sections that analyze input devices (keyboards, joysticks, buttons), game designers, and players, and each game is accompanied by a short text illuminating its significance in the history of the medium.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 25 × 22 см |
|---|---|
| Папір | Крейдований |
| Тип ілюстрацій | Кольорові |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Відеоігри, які ще не так давно сприймалися як виключно розважальний продукт, поступово здобувають визнання на найвищому мистецькому рівні. Це не дивно, адже сучасні ігри – це складні, багатошарові твори, що поєднують у собі візуальне мистецтво, музику, наратив, а головне – інтерактивність. Саме про цю інтерактивність, як ключовий елемент дизайну, йдеться у дослідженні "Ніколи на самоті. Відеоігри як інтерактивний дизайн", підготовленому Музеєм сучасного мистецтва (MoMA). Книга не просто декларує цінність відеоігор, а глибоко аналізує їх як унікальну форму дизайну, що впливає на сприйняття, емоції та поведінку гравця. Автори розглядають, як геймдизайн, що є серцем будь-якої гри, формує досвід, від якого неможливо відірватися. Особливо вражає розбір того, як візуальний стиль, звукове оформлення та ігрові механіки сплітаються, створюючи цілісний світ, у якому гравець стає активним учасником, а не пасивним спостерігачем. Це дослідження – справжній путівник у світ, де технології зустрічаються з мистецтвом, а код перетворюється на полотно для емоцій. Ця праця безперечно зацікавить не лише геймерів, але й усіх, хто цікавиться сучасним мистецтвом, дизайном, цифровою культурою та новими формами взаємодії. Це чудове доповнення до розуміння того, як візуальні та інтерактивні середовища формують наше життя. Якщо ви колись дивувалися, чому якась гра захоплює вас настільки, що ви забуваєте про час, ця книга дасть вам відповіді. Її можна поставити в один ряд з дослідженнями впливу кіно на суспільство чи революції, яку здійснив інтернет, адже відеоігри – це новий потужний медіум, що змінює наше сприйняття світу. Однак, при всій своїй інформативності, книга часом може здатися надто академічною для широкого загалу. Деякі розділи, що заглиблюються у технічні аспекти геймдизайну, можуть потребувати додаткової підготовки для повного розуміння. Це не недолік, а радше відображення глибини дослідження, але варто мати на увазі, що для найлегшого сприйняття може знадобитися певна "база" знань. "Ніколи на самоті" – це важлива спроба осмислити феномен відеоігор, піднявши їх до рівня повноцінних об'єктів мистецтва та дизайну. Це запрошення до розмови про майбутнє інтерактивних медіа, яке вже тут.
