Нові Павло та Віргінія, або Позитивізм на острові — Вільям Гаррелл Меллок

Сатиричний роман Вільяма Гаррелла Меллока «Нові Павло та Віргінія, або Позитивізм на острові», уперше опублікований у 1878 році, є гострою іронічною катехизацією віровчень тогочасної позитивістської та наукової еліти. У центрі сюжету — океанський пароплав _Australasian_, що прямує до Англії з Мельбурна, перевозячи пасажирів першого класу, серед яких вирізняються дві колоритні постаті: професор Пол Дарнлі та незрівнянна Вірджинія Сент-Джон. Їхня подорож та подальші події на безлюдному острові перетворюються на гротескне зіткнення високих науково-філософських абстракцій про «велич Людства» з приземленими людськими інстинктами. Головний конфлікт твору розгортається між палкими теоретичними деклараціями про альтруїзм, космічні емоції та «невизначений ідеал найвищого блага», які проповідують професор та інші інтелектуали, і реальним прагненням персонажів до простих земних задоволень, спокус та виживання. Професор Дарнлі щиро намагається спрямувати поведінку своїх супутників за суворими законами матерії та точної думки, проте стикається з відвертим небажанням вікарія та самої Вірджинії підкорятися цим абстрактним догмам. Натомість герої постійно сваряться через ревнощі, смачну їжу, бренді та спроби усамітнитися, доводячи безпорадність «позитивістської моралі» перед людською природою. Автор майстерно висміює лицемірство інтелектуальних течій кінця дев'ятнадцятого століття, де високі слова про служіння людству прикривають внутрішню порожнечу та догматизм. Через комічні діалоги й незручні ситуації Меллок демонструє абсурдність спроб замінити традиційну віру суто науковими формулами, залишаючи читачів наодинці з дотепною сатирою на самовпевненість тогочасної думки.