Ой, верше, мій верше — Василь Баран

Збірка Василя Барана "Ой, верше, мій верше" – це справжній ковток свіжого повітря у світі сучасної української дитячої поезії. Автор зумів створити чарівний світ, сповнений любові до природи, до рідного краю, до простих, але таких важливих для дитячого сприйняття речей. Вірші, здається, народжуються самі собою, легкі, милозвучні, ніби колискові, що навіюють спокій і радість. Сила поезії Василя Барана – у її щирості та доступності. Він говорить з найменшими читачами їхньою мовою, без зайвого повчання чи складних метафор. Кожен вірш – це маленька історія, що розкриває красу оточуючого світу: шепіт вітру в колоссі, спів пташок, гра сонячних зайчиків. Автор майстерно використовує народні мотиви, вплітаючи їх у сучасну форму, що робить його поезію зрозумілою і близькою кожному українському серцю. Особливо приємно вражає вміння автора викликати у дитини емоційний відгук. Через прості образи він навчає спостерігати, відчувати, любити. Тут немає дидактизму, лише ненав'язливе запрошення до діалогу зі світом. Ця книга чудово підійде для читання вголос, для знайомства малюків з українською мовою та її багатством. Вона стане в пригоді вихователям, вчителям молодших класів, батькам, які прагнуть прищепити своїм дітям любов до слова і до рідного. "Ой, верше, мій верше" можна поставити в один ряд із класичними творами української дитячої літератури, такими як поезії Наталі Забіли чи Лесі Українки, хоч і з певною відмінністю в ритміці та лексиці, що відповідає сучасним реаліям. Василь Баран вдало знаходить баланс між традицією та новаторством. Якщо ж говорити про певні застереження, то, можливо, для трохи старших дітей, які вже впевнено читають самостійно, деякі вірші можуть здатися надто простими. Проте, це жодним чином не зменшує цінності збірки як першого кроку у світ поезії для найменших, як джерела ніжності та добра. Це книга, яка залишає по собі світлий слід у душі.