Площі та вежі. Соціальні зв'язки від масонів до фейсбуку — Ніл Ферґюсон

Традиційний опис історичних процесів подає історію людства як ієрархічну структуру, вершина якої — правителі у високих вежах. За цією концепцією, зміни відбулися із приходом технологій, які поставили на перше місце мережеве суспільство. Історик Ніл Ферґюсон переконує: мережі — не новий феномен нашого часу. Інтернет лише пришвидшив і підсилив їхню роль, ставши новим варіантом утілення громадських площ.

Чому це видання

У цій книжці Ферґюсон аналізує роль мереж в історії людства, споконвічне протистояння між мережами та ієрархічними структурами, а також пропонує засвоїти уроки, які дає історія поширення мереж.

Відгуки про книжку

Захопливий і переконливий. Незалежно від того, чи він описує несподівано недолугу мережу таємничих ілюмінатів у XVIII столітті, чи розповідає про дивовижно ефективну мережу шпигунів Кембриджського університету, які діяли у ХХ столітті та працювали на СРСР. New York Times

Вертикалі та горизонталі, ієрархії та мережі знаходяться у вічному протистоянні. Ієрархії перемагають в епохи стабільності, але в часи фазових переходів (отже, й нині) мережі знову беруть гору. Технології лише роблять щоразу потужнішими обидві великі сили світової історії — вежі та майдани, ієрархії та мережі. Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи kmbs

З бездоганною майстерністю Ніл Фергюсон розкриває історичні аспекти створення мережі, показує правила взаємодії її елементів. Українцям, що вже створили мережеву націю та в пошуках своєї ідентичності, ця праця стане в нагоді. Микола Демченко, співзасновник Асоціації випускників Києво-Могилянської бізнес-школи kmbs

Цитати

Про загрозу глобальної мережі

Якщо перша світова кібервійна, як дехто стверджує, уже почалася, тоді це війна між мережами. Водночас найтривожніша перспектива полягає в тому, що єдина глобальна мережа врешті-решт зробить homo sapiens (людину розумну) зайвою, після чого на неї чекає вимирання.

Про роль мереж

Європейські імперії на чолі з Британською зробили глобалізацію реальністю вже наприкінці ХІХ ст. Коли відстань було «знищено» завдяки новим технологіям парового транспорту і телеграфу, міжнародний рух товарів, людей, капіталу та інформації сягнув безпрецедентних масштабів. Утім мережі, які виникли в добу імперій (зокрема мережі міграції, які з неймовірною швидкістю витворили «маленькі Італії» та «чайнатауни» в багатьох містах світу), справили непередбачуваний вплив на місцеву політику. Ми називаємо «популізмом» будь-яку негативну реакцію на вільну торгівлю, міграцію та міжнародний капітал, що стала визначальною рисою американської та європейської політики. Але кожній країні, навіть кожному регіону був притаманний популізм з особливим присмаком.

Про роль Лютера та Ґутенберґа

Цілком можливо, що без Ґутенберґа Мартін Лютер став би ще одним єретиком, якого церква спалила б, як і Яна Гуса... Не зовсім зрозуміло, чи вивішував Лютер примірник тез на воротах церкви Всіх святих у Віттенберзі, але навряд чи це мало значення. Цей спосіб оприлюднення вже поступився місцем іншому. Уже за кілька місяців оригінальний текст латинською мовою було надруковано в Базелі, Лейпцизі та Нюрнберзі. На час, коли Вормський едикт 1521 р. офіційно проголосив Лютера єретиком, його тексти були в усіх куточках німецькомовної Європи. Співпрацюючи із художником Лукасом Кранахом та ювеліром Крістіаном Дерінґом, Лютер не лише здійснив революцію в західному християнстві, а й реформував власне спосіб комунікації.