93
Рак, війна і «Кантона». Записки на ремісії
✍️ Віталій ЧервоненкоРеальний досвід боротьби з лімфомою Ходжкіна, нотатки під час терапії та підтримка під час онкології.
«Рак, війна і «Кантона». Записки на ремісії» Віталія Червоненка висвітлює досвід журналіста, який пройшов лікування лімфоми Ходжкіна. Читачеві відкривається щирий шлях боротьби з недугою в умовах ракетних обстрілів. Твір підійде усім, хто шукає лайфхаки та пояснення, як краще підтримувати людину з онкологією.
Книжка автора Віталія Червоненка вийшла у видавництві Віхола у 2026 році.
📝 Опис книги: Рак, війна і «Кантона». Записки на ремісії
Це історія, яку вам міг би розповісти приятель у барі, колега за чашкою кави на офісній кухні чи сусідка в потязі. Це історія людини, яка стикнулася із хворобою і готова поділитися своїм досвідом.
Віталій — журналіст, який захворів на лімфому Ходжкіна, пройшов терапію та вийшов у ремісію. Попри всі страхи, до своєї хвороби він поставився як професіонал — занотовував власні відчуття й історії, з якими стикався в процесі лікування, робив записи, сидячи в лікарні.
Що робити, коли твоє життя вмить змінюється з діагнозом, і як узагалі лікуватися, коли ракетний обстріл у будь-який момент може перервати процедуру? Як сказати друзям, а потім ще й «вписати» недугу у свій графік? Автор щиро розповідає про те, що відбувалося з ним на кожному етапі боротьби з хворобою, підготуватися до якої неможливо. Віталій ділиться лайфхаками, жартує та пояснює, як краще підтримувати людину, що стикнулася з онкологією.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 20 × 13 см |
|---|---|
| Тип ілюстрацій | Без ілюстрацій |
| Вага | 266 г |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Книга просто неймовірна! Читається на одному диханні, хоч і тема непроста. Дуже щиро і по-справжньому. Рекомендую!
Мені сподобалася книга, хоча місцями було дуже емоційно. Історія цікава, написана простою мовою. Трохи бракувало розвитку подій в кінці.
Це не просто книга, це справжній урок життя. Автор молодець, що поділився своїм досвідом. Обов'язково прочитайте! Задоволений.
Віталій Червоненко пропонує читачеві надзвичайно щирий та сміливий діалог, що виникає між сторінками його книги «Рак, війна і „Кантона“». Автор, журналіст за покликанням, ділиться власним досвідом боротьби з лімфомою Ходжкіна, але робить це не з позиції жертви, а як спостерігач, аналітик, що фіксує реальність, попри особисту драму. Сильна сторона твору – це його небувала відвертість. Червоненко не прикрашає, не втікає від найгірших моментів, але й не заглиблюється у самокатування. Натомість, він пропонує нам поглянути на процес лікування очима людини, яка з професійною точністю фіксує свої емоції, спостереження, розмови, що відбуваються в стінах медичних закладів. Цей підхід, заснований на журналістській вимозі до об'єктивності, парадоксальним чином робить розповідь ще більш пронизливою та людяною. Тексти, народжені в лікарняних палатах, дихають життям, вихоплюючи яскраві деталі, що створюють ефект присутності. Книга стане справжнім відкриттям для тих, хто шукає в літературі не лише естетичної насолоди, а й осмислення людського досвіду перед обличчям несподіваних випробувань. Вона резонуватиме з тими, хто сам опинився у подібній ситуації, хто боїться, але прагне знайти опору. Можна провести паралелі з іншими авторами, які наважуються говорити про хворобу відкрито, як, наприклад, з певними творами Сергія Жадана, де присутній елемент фіксації буденності, яка раптом стає надзвичайно важливою. Попри загальну позитивну тональність та силу духу, автор демонструє, що навіть найдосвідченіший спостерігач може відчувати певну розгубленість, коли життя ставить несподівані запитання. Можливо, хотілося б бачити трохи більше розгорнутих роздумів над філософськими аспектами пережитого, але це, скоріше, не недолік, а певне застереження: книга не претендує на повчальність, а пропонує суто особистий, але від цього не менш цінний, досвід.
