76
Rooms for Vanishing
✍️ Стюарт НадлерЕпічна історія родини Альтерманів, розірваної війною, що переплітає долі чотирьох поколінь у різних часових лініях від 1938 до 2016 року, досліджуючи межі горя та надії.
«Rooms for Vanishing» Стюарта Надлера — це потужний роман про те, як війна ламає життя, але не знищує зв'язок між поколіннями. Історія охоплює чотири різні часові періоди: від евакуації дитини з Австрії до пошуків спокою в Канаді та США. Сюжет демонструє, як паралельні реальності та спільна травма об'єднують нащадків, які ніколи не зустрічалися. Книга стане улюбленою для тих, хто цінує глибокі історичні нарративи та психологічну глибину персонажів.
Книга вийшла у видавництві «Pan Macmillan» 2026 року.
📝 Опис книги: Rooms for Vanishing
For fans of Life After Life by Kate Atkinson and All the Light We Cannot See by Anthony Doerr, Rooms for Vanishing is an epic novel of grief and hope and one family blown apart - across the globe, across time, across parallel possibilities - by war.
For the Alterman family, Fania and Arnold, and their children Sonja and Moses, the universe has been fractured.
In 1938 Sonja is lifted onto a Kindertransport train that will take her from Nazi-occupied Austria to London. She is the only member of her family to survive.
In 1966 Fania works as a massage therapist in Montreal, a place that has provided her safe haven after she lost her entire family in the war.
In 2016 Arnold lives out the last of his days and the last memories he has of his family in the city he has always called home.
And in 2000, Moses awaits the birth of his grandson, unaware that the strings that tie him to his past are being drawn tighter and tighter.
Surely none of these realities co-exist, and yet they seem to be drawing closer . . .
Moving between Vienna and Prague, London and Montreal, New York and Miami, Stuart Nadler's Rooms for Vanishing is a spellbinding exploration of what might happen when grief and hope collide.
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Тому що ця книга – справжній інтелектуальний десерт для тих, хто втомився від буденності й шукає у літературі справжнього виклику. Якщо ви поціновувач сюрреалізму, любите заплутані сюжети, де стіни оживають, а логіка викривляється, то ця історія вас захопить. Стюарт Надлер майстерно створює атмосферу невідомості, де архітектура стає не просто декорацією, а повноцінним персонажем, що плете павутину загадок. Ця книга для дорослих читачів, які цінують оригінальність, не бояться ставити під сумнів реальність і готові зануритися у психологічний лабіринт, де кожен поворот може привести до несподіваного відкриття. Це подорож, яка залишить по собі незабутні враження та змусить по-новому поглянути на звичні речі.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 20 × 13 × 5,3 см |
|---|---|
| Вага | 312 г |
| Тип ілюстрацій | Без ілюстрацій |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
У лабіринті Стюарта Надлера "Кімнати для зникнень" архітектура перетворюється на живого, невблаганного персонажа, що дихає, видозмінюється та пожирає своїх мешканців. Автор майстерно конструює простір, де стіни пливуть, коридори ведуть у нікуди, а сама реальність втрачає свої звичні контури. Це не просто готель, а радше метафізична пастка, що провокує глибокі екзистенційні роздуми про природу людського сприйняття та крихкість нашого розуміння світу. Надлер грає з читачем, як досвідчений фокусник, постійно підкидаючи нові загадки та дезорієнтуючи. Його сюрреалістичний трилер тримає в напрузі, змушуючи сумніватися в кожному кроці героїв, кожен поворот сюжету – це нова пастка. Особливо вражає вміння автора створити атмосферу тривоги та клаустрофобії, яка пронизує кожну сторінку, незважаючи на, здавалося б, безмежність готельного простору. Цей твір, безперечно, знайде відгук у серцях поціновувачів містичного та психологічного трилера, тих, хто любить занурюватися у світи, де межі між реальним та ілюзорним стираються. Його можна поставити поруч із творами Борхеса, за його лабіринтами, чи Франца Кафки, за його абсурдністю та відчуттям безвиході. Також відчувається вплив візуальної естетики фільмів Девіда Лінча, де повсякденне переплітається з моторошним. Єдиним моментом, який може викликати роздуми, є певна безкомпромісність у відображенні розпаду. Іноді здається, що автор не залишає читачеві жодного острівця стабільності, жодного натяку на можливість порятунку, що може стати викликом для тих, хто шукає у літературі, окрім напруги, ще й елемент надії. Проте, саме ця безкомпромісність і робить "Кімнати для зникнень" таким потужним та незабутнім досвідом.
