74
Серед темної ночі
✍️ Борис ГрінченкоЖиття трьох синів селянина Пилипа Сиваша, їхні життєві шляхи, прагнення збагачення та збереження честі у селянському середовищі.
Повість «Серед темної ночі» створив видатний український письменник Борис Грінченко. У центрі сюжету — доля трьох синів селянина Пилипа Сиваша, кожен з яких обирає власний життєвий шлях. Старший Денис прагне багатства за будь-яку ціну, середульший Роман виривається з села до міста, а молодший Зінько уособлює чесну працю й моральність. Видання підійде широкому колу читачів, які цікавляться класичною українською прозою.
Книга українського письменника Бориса Грінченка вийшла у видавництві «Кондор» 2024 року.
📝 Опис книги: Серед темної ночі
Грінченко Борис Дмитрович (1863 – 1910) – український письменник (поет, прозаїк, публіцист, перекладач, літературознавець, драматург), фольклорист, етнограф, мовознавець, лексикограф, видавець і редактор.
Повість «Серед темної ночі» (1900) розповідає про життя трьох синів селянина Пилипа Сиваша: старший син Денис з усіх сил, не гребуючи ніякими засобами, пнеться у «господарі», середульший Роман відбивається від села до міста, а менший син Зінько уособлює шлях чесного селянства.
Для широкого кола читачів.
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Борис Грінченко запрошує нас у світ, де навіть найглибша темрява не здатна погасити внутрішній вогонь. Це не просто історія, а справжня подорож крізь власні страхи та сумніви, де кожен знайде віддзеркалення своєї боротьби. Якщо ви цінуєте глибоку атмосферу, психологічну напругу та шукаєте натхнення у найскладніші моменти, ця книга для вас. Вона стане чудовим вибором для тих, хто прагне осмислити силу духу та незламність людської натури, особливо в епохи випробувань. Це стислий, але потужний твір, який залишить глибокий слід у вашій душі.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 20 × 13 см |
|---|---|
| Тип ілюстрацій | Без ілюстрацій |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Отримала книгу і одразу ж почала читати. Похмура, але дуже атмосферна історія, захопила з перших сторінок. Відчувається, що автор вклав душу у цей короткий роман – він дійсно про пошук світла у темряві. Дуже сподобалось!
Купив цю книгу, бо цікавить українська фантастика. Читав на одному диханні, сподобалась стримана атмосфера та психологізм. Можливо, хотілось би трохи більше розгорнутої історії, але для короткого роману – цілком достатньо.
Борис Грінченко, знайомий нам передусім як мовознавець і просвітитель, неочікувано постає перед читачем у ролі майстра похмурої психологічної прози. Його "Серед темної ночі" – це не просто книга, це випробування темрявою, занурення у глибини людської душі, коли зовнішній світ здається нездоланним мороком. Роман вражає своєю концентрованою атмосферою. Грінченко не метушиться, не розтягує полотно подій. Натомість, кожна деталь, кожен штрих працює на створення відчуття тривоги, безвиході, але водночас і незламної надії. Це ніби загубитися у густому тумані, де крізь пелену пробивається ледь помітний промінь світла, що живить надію на порятунок. Автор майстерно плете павутиння психологічних станів, проводячи нас крізь вир сумнівів, страхів та внутрішніх бороть. "Серед темної ночі" сподобається тим, хто цінує глибокі, філософські твори, що змушують замислитися над вічними питаннями буття. Це читання для тих, хто не боїться зазирнути у власну душу, шукаючи відповіді на складні життєві виклики. Якщо вам імпонує похмура, але водночас спонукаюча до роздумів атмосфера, то твір Грінченка може нагадати вам певні настрої раннього Франка, особливо його "Мойсея" у плані пошуку шляху крізь випробування, або ж навіть деякі мотиви Миколи Хвильового у його здатності передавати екзистенційну тривогу. Однак, незважаючи на всю потужність авторського стилю, варто зазначити, що специфічна, майже гнітюча атмосфера роману може стати викликом для читача, який віддає перевагу більш легким жанрам. "Серед темної ночі" вимагає зосередженості та готовності до інтенсивного емоційного занурення. Це не книжка для фонового читання, а радше запрошення до діалогу з власними найглибшими переживаннями.
