93
Щоденний жезл
✍️ Євген ПашковськийРоман про обов’язок митця нести тягар історичної травми народу та давати голос болю, щоб звільнити душу від важкого каменя минулого через силу слова.
«Щоденний жезл» Євгена Пашковського — це літературне свідчення про національну травму, викликану століттями чужинського ґвалту та насильства. Автор надає тіло голосу для тих, хто мовчить, змусивши історію виговорити своє горе через судороги персонажів. Книга підійде тим, хто шукає глибоке осмислення колективного болю та розуміння механізмів подолання історичної пам’яті.
Книга вийшла у видавництві «Комубук» 2024 року.
📝 Опис книги: Щоденний жезл
Коли твоя країна окрадена насильством, зболена і зранена десятиліттями, навіть століттями чужинецького ґвалту, виморена голодом, сплюндрована совєтчиною, викупана у стронції, обов’язок митця — не відвертатися від цього болю, а нести його тягар на собі, щоб побачити й розповісти, щоб назвати кожне із цих зол на ім’я в надії врешті виговорити, виплакати, викричати те, що важким каменем лежить на душі цілого народу. Травму історії, як і індивідуальну травму, неможливо подолати, аж поки ми не дамо їй голос. Голос, що волає про пережите. Саме це робить Євген Пашковський своїм романом «Щоденний жезл» — надає тіло для цього голосу, тіло, яке судомить, шарпає і лихоманить, однак воно відмовляється замовкнути, адже його обов’язок свідчити, міцно тримаючи щоденний жезл слова, яке єдине здатне звільнити нас від важкого тягаря минулого.
Роман публікується в оновленій авторській редакції. Усі попередні версії автор просить вважати не чинними.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Дуже вражений книгою. Зміст глибокий, автор пише сильно. Обов'язково прочитаю ще раз. Задоволена покупкою.
Книга цікава, але місцями здалася трохи затягнутою. В цілому, задоволена покупкою. Дякую за швидку доставку!
Євген Пашковський у "Щоденному жезлі" не просто пише – він видобуває з глибин української душі ті болі, що так довго отруювали нашу історію. Це книга-сповідь, книга-травма, книга-крик, що виривається з грудей, аби назвати поіменно всіх тих "чужинців", що гвалтували, морили голодом і сплюндрували нашу землю. Автор не боїться занурюватися в найтемніші куточки колективної пам’яті, не цурається правди, якою б гіркою вона не була. Сила твору – в його безкомпромісності. Пашковський не дає читачеві легкого шляху, він веде його через терни розпачу, через пекельні кола радянських реалій, через отруєні землі, що досі пам'ятають чорнобильську біду. Кожне слово пронизане болем, кожна фраза – це удар по закам’янілій байдужості. Це література, яка не прагне розважати, а вимагає співпереживання, вимагає від читача сили витримати цю бурю емоцій, цю лавину історичної несправедливості. "Щоденний жезл" стане знахідкою для тих, хто втомився від поверхових оповідань про Україну, для тих, хто прагне зрозуміти глибинні причини наших страждань, для тих, хто готовий подивитися в очі власної історії, не відводячи погляду. Це твір, що споріднює з творами Василя Стуса своєю екзистенційною глибиною та громадянською позицією, а з прозою Володимира Винниченка – своєю безстрашністю у викритті суспільних гнилей. Попри всю свою потужність, книга може здатися дещо монотонною у своїй трагічності, коли довгий час не знаходиш відблиску надії. Та, можливо, саме в цій безпросвітності автор і прагне показати, наскільки глибоко вкорінена травма, перш ніж ми зможемо знайти шлях до зцілення.
❓ Поширені запитання
Євген Пашковський – український прозаїк, один із найяскравіших представників так званої «постмодерної» хвилі в українській літературі кінця ХХ – початку ХХІ століття. повна біографія →
