89
Доґґерланд #2. Сніговерть
✍️ Марія АдольфсонДетективка про вбивства на острові Нооре під час різдвяної хуртовини, де інспекторка Карен Горн підозрює рідичів у злочинах.
«Доґґерланд #2. Сніговерть» Марії Адольфсон — це детективний роман про інспекторку Карен Ейкен Горн, яка повертається до роботи під час Різдва після поранення. На острові Нооре знаходять тіло в затопленій шахті, а згодом відбувається нове жорстоке вбивство. Героїня стикається зі спогадами дитинства та підозрами щодо причетності її двоюрідних братів до злочинів на тлі таємниці створення віскі. Книга підійде шанувальникам атмосферних кримінальних історій із елементами сімейної драми.
Друга книга серії «Доґґерланд». Вийшла у видавництві «Фабула» 2025 року.
📝 Опис книги: Доґґерланд #2. Сніговерть
Детектив-інспекторка Карен Ейкен Горнбі на лікарняному після поранення під час виконання обов’язків. А ще сьогодні Різдво. Та все ж доведеться негайно повернутися до роботи, адже на острові Нооре у старій затопленій вугільній шахті знайдено труп чоловіка. А невдовзі стається іще одне жорстоке вбивство. Острів Нооре для Карен — це зворушливі спогади про дитинство й двоюрідних братів. Утім, закрадаються підозри, що її родичі можуть бути причетні до вбивств. А ще тут скрізь панує таїна створення дорогоцінного напою: віскі… І така невчасна хуртовина, така зловісна сніговерть, коли на кону — життя…
Друга книжка серії про Доґґерланд, вигаданий архіпелаг у Північному морі між Великою Британією і Скандинавією. Це залишок суходолу, який колись поєднував Британські острови з континентом. Нині Доґґерланд складається з головних островів Гейме, Нооре й Фрісель.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 20 × 13 см |
|---|---|
| Тип ілюстрацій | Без ілюстрацій |
| Вага | 504 г |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Як на мене, дуже захоплива історія! Не могла відірватися до самого кінця. Сюжет тримає в напрузі, а розв'язка несподівана. Рекомендую всім любителям детективів!
Книга сподобалася, читається легко. Добре прописані персонажі, особливо головна героїня. Єдине, що трохи засмутило - це те, що деякі моменти були передбачувані.
Замовив "Сніговерть" і не пошкодував. Цікавий сюжет, особливо подобається атмосфера Різдвяного острова. Детективна лінія добре витримана.
Марія Адольфсон у "Сніговерті" запрошує нас на засніжений острів Нооре, де різдвяна тиша виявляється крижаною пасткою для вбивці. Інспекторка Карен Ейкен Горнбі, що оговтується від поранення, змушена покинути лікарняне ліжко, адже злочин не знає свят. Місце дії – стара затоплена вугільна шахта – одразу додає атмосферності, нагадуючи про темні глибини, де ховаються не лише вугілля, а й людські таємниці. Авторка вміло плете нитки сюжету, де особисте переплітається з професійним. Нооре – це не просто місце злочину, а й простір дитинства Карен, що несе із собою як теплі спогади, так і невимовні тіні. Підозра, що може торкнутися найближчих, додає напруги, змушуючи читача сумніватися разом з героїнею. Цей елемент родинних зв'язків, що перевіряються на міцність перед обличчям жахливих подій, є однією з найсильніших сторін твору. "Сніговерть" сподобається поціновувачам скандинавських детективів, які цінують не лише розплутування злочину, а й глибоке занурення в психологію героїв та атмосферу місця дії. Звісно, можна провести паралелі з такими авторами, як Камілла Лекберг чи Стиг Ларссон, де суворі пейзажі стають тлом для складних людських драм. Адольфсон вдається створити відчуття ізоляції та небезпеки, де кожен мешканець острова може виявитися як жертвою, так і злочинцем. Однак, при всій майстерності, авторка іноді надто захоплюється описом внутрішніх переживань Карен, що може дещо уповільнювати динаміку розслідування. Це не критичний недолік, але читачі, що надають перевагу виключно стрімкому розвитку подій, можуть відчути певну затримку. Загалом, "Сніговерть" – це захопливий детектив, який тримає в напрузі до останньої сторінки, змушуючи замислитися над природою зла та складністю людських стосунків.
