75
Третя особа множини
✍️ Ольга Жук12 Оповідань про самотніх старих, емігранток та гейм-дизайнерів у реальності війни.
«Третя особа множини» Ольги Жук — це збірка з дванадцяти оповідань, де кожна історія розкриває нову реальність. У центі уваги прототипи персонажів: від самотнього дідуся в різдвяну ніч до гравця у справжню війну. Конфлікт будується на внутрішніх переживаннях героїв, які готові ділитися найглибшим, якщо читач здатний на співпереживання. Книга підійде тим, хто шукає емоційного резонансу та різних способів бачення світу через призму людських доль.
Книга вийшла у видавництві «Парасоля» 2022 року.
📝 Опис книги: Третя особа множини
Збірка «Третя особа множини» складається з 12 оповідань, 12 персонажів, 12 реальностей і 12 різних способів бачити світ. Складно прогнозувати, з якими думками та емоціями залишить читача та чи інша історія. У кожного персонажа є прототип: чи то самотній старий холодного різдвяного вечора, чи емігрантка, яка б’ється об заклад на результат шахової партії, чи ґейм-дизайнер, що донедавна малював солдатів для відео ігор, а тепер сам грає в химерну гру справжньої війни. Вони готові ділитися сокровенним, якщо читач готовий відчувати.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 20,5 × 15 см |
|---|---|
| Вага | 321 г |
| Папір | Крейдований |
| Тип ілюстрацій | Кольорові |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Купив книгу, прочитав за вечір. Дуже влучно про людські стосунки, про те, як ми шукаємо себе серед інших.
Придбала, щоб почитати у відпустці. Сподобалось, хоча трохи хотілось би більше розкрити деякі моменти.
Прочитала «Третю особу множини» на одному диханні! Книга зачепила за живе, дуже правдиво про наші внутрішні конфлікти.
Купила, очікувала більшого. Не погано, але місцями здалося, що події розвиваються занадто швидко.
Ця книга – справжній промінь світла у темряві. Читала і ніби впізнавала себе у героях, відчувала їхні переживання.
Купив, шукав щось на вечір. Коротко, але дуже змістовно, про складність взаємодії між людьми.
Ольга Жук у своїй "Третєй особі множини" запрошує читача у камерний, але водночас глибокий світ внутрішніх переживань. Це та книжка, що огортає, як теплий плед у дощовий день, і змушує зупинитися, прислухатися до власного "я". Авторка майстерно розкриває теми пошуку ідентичності, заплутаних людських стосунків та тієї невловимої тонкості, що криється за кожним вчинком, за кожним мовчанням. Сила цього твору – у його витонченій психологічності. Жук не боїться занурюватися в нюанси, в ті сірі зони, де народжуються сумніви, де плетуться нитки невисловленого. Персонажі, хоч і нечисленні, наділені такою переконливою глибиною, що здаються майже реальними. Їхні діалоги, а подекуди й внутрішні монологи, сповнені недомовок, відлунь минулого, що впливає на сьогодення. Це проза, яка вимагає уваги, але щедро винагороджує за неї. "Третя особа множини" буде близькою тим, хто цінує в літературі можливість рефлексії, хто шукає в книжках віддзеркалення власних складних почуттів. Цю книжку можна поставити поруч із творами, що досліджують людську душу – можливо, з уважними та делікатними роботами українських сучасниць, або з певними настроєвими елементами французької нової хвилі, де важливіше не події, а їхній емоційний резонанс. Однак, варто зауважити, що стиль Жук, при всій своїй привабливості, може вимагати певного настрою від читача. Інтенсивність переживань та певна медитативність оповіді можуть здатися надто камерними, якщо ви шукаєте динамічного сюжету чи гострої інтриги. Ця книжка – для неспішного занурення, для тих, хто готовий до діалогу з прозою, що більше шепоче, аніж кричить.
