Цезар і Агнець — Каланціс Георгій

«Війна» і «військове питання» – складний виклик, який завжди стояв перед окремою людиною та церковною громадою. Як зіставити позицію громадянина та принципи віри? Це питання стоїть на межі етики та віровчення, торкаючись практичних елементів ставлення людини до себе, до ближнього, до держави та заповідей Господа. Християнська Церква в різні періоди своєї історії розглядала війну як духовне випробування в житті людей. Її ставлення до війни, що відповідає поглядам європейської цивілізації, склалося у перших століттях, пройшовши шлях від повного заперечення до абсолютного схвалення. Ідейне коріння авторитетних інтерпретацій цього непростого питання ми знаходимо в Отців Церкви. Увірвавшись в античний світ, християнство мало дати відповідь на питання, чи можуть його прихильники брати участь у війні та іти на військову службу. Автор докладно розкриває ставлення раннього християнства до цього питання, намагаючись ухилятися від проведення паралелей із сучасним періодом. 

Олег Борноволоков (доктор філософії, НПУ ім. М. П. Драгоманова), викладач історії Церкви та Біблеїстики в Українській євангельській теологічній семінарії.

Автор дає нам не лише поглиблене розуміння ранньою Церквою війни та військової служби, поміщаючи його в історико-культурний контекст, але й підводить до роздумів, чому ця історія має богословське та світоглядне значення для сьогодення. Ця книга ‒ цінний подарунок не лише богословам, релігієзнавцям і пасторам, але й усім тим, хто прагне зрозуміти ранньохристиянське ставлення до війни та насилля. 

Роман Завійський (доктор філософії, Оксфордський університет), науковий співробітник Східноєвропейського інституту теології.

Книга Георгія Каланціса є вчасною, доречною і аргументованою відповіддю всім тим, хто наразі шукає відповідь на питання християнського ставлення до війни та участі християнина у військовій службі у перших трьох століттях. 

Завдяки ретельному аналізу патристичних писань та огляду сучасних праць Каланціс, з одного боку, ускладнює ситуацію для тих, хто шукає виправдання своєї пацифістської чи мілітаристської позиції, а з іншого – дає зрозуміти, що ті чи інші богословські позиції в історії формувалися під тиском соціально-релігійних, політичних та військових умов і були відповіддю на конкретні ситуації, а не на всі часи. 

Федір Райчинець, зав. кафедри богослов’я в Українській євангельській теологічній семінарії.