82
Велика війна професорів. Науки про людину (1912—1923)
✍️ Мацей ҐурнийЯк науки про людину стали зброєю у війні духів під час Першої світової та сформували передумови Другої.
«Велика війна професорів» Мацея Ґурного досліджує інтелектуальний фронт Європи, де географи, антропологи та історики воювали за визначення націй та кордонів. Автор показує, як наукові концепції перепліталися з геополітикою, пропагандою та імперськими амбіціями, стаючи інструментом політичної мобілізації. Ця книга допомагає зрозуміти сучасну природу російської агресії через призму давніх імперських моделей, що заперечують окремішність інших народів. Вона буде цікавою історикам, політологам та тим, хто шукає корені сучасних конфліктів.
Книга вийшла у видавництві «Локальна історія» 2026 року. Переклад — Олена Шеремет.
📝 Опис книги: Велика війна професорів. Науки про людину (1912—1923)
«Велика війна професорів» — це новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя війна: «війна духу», битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати «інших» і конструювати «своїх». На інтелектуальному театрі цієї війни імперський спадок переплітався із національними амбіціями та формувалися головні наукові уявлення про простір, тіло й розум — три виміри, з яких поставала модерна нація.
Ґурний показує, що під час Великої війни науки про людину стали важливими елементами політичних стратегій. Інтелектуали задовго до війни шукали відповіді на ідеологічні запити державців, а наукові концепції дедалі більше впливали на геополітику, пропаганду та колективну свідомість. Саме ці уявлення стали одним з інструментів політичної мобілізації у міжвоєнну добу і сформували передумови, що підштовхнули Європу до Другої світової. Водночас ця книжка допомагає зрозуміти сучасну природу російської агресії, оперту на давні імперські моделі, що заперечують окремішність інших націй.
Книжку видано за підтримки Польського інституту у Києві.
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Бо ця книга – справжній ключ до розуміння того, як наука, цей невтомний пошуковець істини, намагалася осмислити саму суть людини в епоху найстрашніших потрясінь. Якщо ви хочете зазирнути за лаштунки інтелектуальних баталій, побачити, як найвидатніші уми шукали відповіді на вічні запитання про природу людську, коли світлетів шкереберть, то ця праця для вас. Це дослідження зацікавить усіх, хто прагне глибше зрозуміти переплетіння історії, науки та філософії, хто цікавиться, як події ХХ століття вплинули на наше уявлення про себе. Вона стане чудовим доповненням до вашого інтелектуального багажу, незалежно від віку, але особливо сподобається тим, хто вже має певну базу знань і шукає нових, несподіваних ракурсів.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 21 × 15 см |
|---|
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Ґрунтовний аналіз Мацея Ґурного «Велика війна професорів. Науки про людину (1912—1923)» занурює читача у вирішальне десятиліття, коли криваві події Першої світової війни кардинально змінили погляди на людську природу. Автор майстерно простежує, як науковці, зіштовхнувшись із непередбачуваною жорстокістю та масштабами конфлікту, мусили переосмислити свої усталені парадигми. Сильною стороною праці є широта охоплення: Ґурний розглядає внесок представників різних дисциплін – від антропології та психології до соціології та історії. Це дає об’ємну картину інтелектуальних пошуків, що розгорталися на тлі глобальної катастрофи. Особливо вражає деталізація, з якою автор показує, як наукова спільнота намагалася пояснити причини війни, осмислити психологію солдата, природу колективної травми та потенційні шляхи відновлення суспільства. Мова твору жива, насичена, вільна від набридливого академізму, що робить його доступним навіть для неспеціалістів. Книга стане справжнім скарбом для тих, хто цікавиться історією науки, інтелектуальною історією, а також для дослідників, які прагнуть зрозуміти глибинні причини людської поведінки в екстремальних умовах. Це читання, яке можна порівняти з глибоким зануренням у бурхливі води історії, де кристалізувалися нові ідеї, що вплинули на подальший розвиток гуманітарних наук. Можливо, для декого, хто очікує чітких, остаточних відповідей на питання про природу людини, праця Ґурного може здатися дещо незавершеною. Автор акцентує на процесі пошуку, на боротьбі ідей, а не на фінальних висновках, що, втім, є сутністю наукового пізнання. Ця книга – про діалог, про еволюцію думки, а не про догматичні істини.
