Вересень-школярик. Збірник пісень — Іван Островерхий

Іван Островерхий в "Вересні-школярику" презентує нам не просто збірку пісень, а цілу палітру емоцій, втілених у слові. Його поезія дихає на повні груди, віддаючи перевагу щирості та природності, що так цінується в нинішньому літературному просторі. Автор майстерно вплітає в тексти прості, але водночас глибокі життєві спостереження, перетворюючи їх на мелодійні рядки, які хочеться наспівувати. Сила "Вересня-школярика" – у його доступності й водночас багатогранності. Тут немає штучних конструкцій чи надмірної філософії, яка б відштовхувала читача. Натомість – відверте освідчення у своїх почуттях, роздуми про швидкоплинність часу, про маленькі радощі та великі сподівання. Островерхий вдається до вишуканої простоти, яка зачіпає найтонші струни душі. Його пісенна лірика нагадує теплі вечори в колі близьких, коли слова ллються легко і невимушено, несучи із собою спокій та впевненість. Ця книга, безперечно, знайде відгук у серцях тих, хто цінує справжність у мистецтві, хто не боїться бути вразливим і хто шукає в поезії відображення власного внутрішнього світу. Її можна поставити поруч із ранніми роботами Володимира Івасюка за мелодійністю та душевністю, або ж порівняти з поезією Ліни Костенко, коли йдеться про вміння бачити красу у повсякденному. Єдине, що можна зауважити, – це прагнення автора до універсальності, яке часом може дещо згладжувати індивідуальні авторські акценти. Хоча загальна тональність збірки дуже приємна і гармонійна, деяким читачам, можливо, бракуватиме більш гострих, провокативних моментів, які б виводили текст за межі звичної емоційної палітри. Проте, це скоріше застереження для вибагливішого читача, аніж реальний недолік. "Вересень-школярик" – це теплий ковток свіжого повітря, сповнений щирості та ліризму, який залишає після себе приємний післясмак.