Загальний аналiз — Олександр Ірванець

Олександр Ірванець у новому зібранні творів досліджує межі людського сприйняття в умовах пострадянської трансформації, де міф та реальність сплелися в жорсткий вузол. Автор майстерно використовує міфологічні архетипи, зокрема велетня Очамимрю, який перетворюється на символ невблаганного апокаліпсису, що ковтає людей, додаючи текстам фантасмагоричного забарвлення. Це похмурий, але глибоко психологічний хай-тек, що нагадує за атмосферою творчість Юрія Андруховича чи Василя Махна, проте із більшою експресією й хаотичністю. Головною вадою є нерівномірність розвитку сюжетних ліній, де деякі історії виглядають надто фрагментарно. Читачам, що шукають звичайну реалістичну прозу, слід бути готовими до абсурдистських перетворень, адже Ірванець пропонує не просто описати байдуже місто, а спробувати зрозуміти природу його лякаючої сутності.