92
Збройні люди України. Історії, які ми розповімо онукам
✍️ Владислав ГоловінІсторії українських захисників: від топ-менеджерів до волонтерок, які стали командирами та танкістами.
«Збройні люди України» Владислава Головіна — це двадцять історій про людей, які взяли зброю проти ворога. Автор два роки їздив уздовж лінії фронту, щоб почути голоси в окопах та шпиталях. Книга показує шлях звичайних людей до героїзму без зайвого пафосу. Вона підійде тим, хто хоче зрозуміти суть перемоги через долі конкретних осіб.
Книга вийшла у видавництві «Наш Формат» 2025 року.
📝 Опис книги: Збройні люди України. Історії, які ми розповімо онукам
Ми всі вже чули десятки історій про війну. Ми читаємо новини, знаємо назви бригад, впізнаємо позивні. Але ця книга — не про війну як таку. Вона про людей, які взяли зброю і вийшли против ворога.
«Збройні люди України» — це двадцять історій про тих, хто не зламався. Не втік. Не чекав. Про топ-менеджера, який став командиром та організував бригаду як бізнес. Про автослюсаря, який став танкістом аби зупинити ворога. Про волонтерку, яка попри спротив системи, намагається її змінити та виявляється ефективнішою за державні установи. Про мільйонерів, які проміняли заможне життя на бліндажі та окопи.
Автор два роки їздив уздовж лінії фронту, щоб почути ці голоси — в окопах, шпиталях, зруйнованих селах і затишних кафе, які вже наступного дня могли бути знищені.
Він говорив з тими, хто втомлений, поранений, але живий — і глибоко справжній. В цій книзі немає пафосу. Є правда. І велика любов до своїх.
У книжці ви знайдете історії Вадима Сухаревського, Марії Берлінської, Андрія Пільщикова (Джус), Дмитра Коцюбайла (Да Вінчі), Сергія Стаховського, Євгена Межевікіна, Кирила Вереса та багатьох інших.
Це книжка, яку ми будемо берегти для своїх дітей. Бо саме ці історії ми колись будемо їм розповідати.
Ця книга — для тих, хто хоче розуміти, ким ми є. І чому ми обов’язково переможемо.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 21 × 14 см |
|---|---|
| Тип ілюстрацій | Кольорові |
| Вага | 455 г |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Дуже вражаюча книга! Читається на одному диханні, емоційно сильна. Рекомендую всім українцям!
Книга цікава, але місцями дуже важка для сприйняття. Хочеться більше деталей про самих героїв.
Чудова ідея – розповісти про людей, а не лише про події. Якість друку хороша. Трохи короткі історії.
Зброя в руках. Це не просто метафора, це реальність, яку Владислав Головін вміло переплів у своїй збірці «Збройні люди України». Автор не занурюється у вир стратегій чи тактичних хитрощів. Його фокус – на людях, тих, хто вирвався з буденності, аби стати щитом. І це, без сумніву, найсильніша сторона твору: глибоке, майже інтимне занурення в мотивації та трансформацію особистостей. Ми бачимо не абстрактних героїв, а конкретних: топ-менеджера, що керує бригадою як успішним проєктом, доводячи, що менеджерський хист може бути не менш цінним за командирський досвід. Або автослюсаря, чия міць та розуміння техніки перетворюють його на нестримного танкіста. Це історії про те, як люди, раніше далекі від військової справи, знаходять себе в новій, жорстокій реальності, не лише захищаючи, але й перетворюючи себе. Особливо зворушливо прописані лінії, де жіночі персонажі, як-от згадана волонтерка, долають бюрократичні перепони, прагнучи внести зміни. Книга, безумовно, сподобається тим, хто шукає в літературі про війну не лише хронологію подій, а й людські переживання. Це твір для тих, хто вірить у силу духу та здатність до самопожертви. Його можна порівняти з «Щоденниками» чи «Кіборгами» – творами, де акцент зроблено на особистісному вимірі війни, на відвазі та людяності. Однак, при всій своїй емоційності та правдивості, автор іноді виглядає надто захопленим своїми героями, що може надавати тексту певного ідеалістичного відтінку. Деякі моменти, хоч і описують надзвичайні досягнення, могли б бути подані з трохи більшою дистанцією, щоб уникнути враження абсолютизації. «Збройні люди України» – це цінний внесок у літопис сучасної української боротьби. Це книга, що змушує замислитися над тим, що робить людину героєм, і де проходять межі її можливостей.
