92
Звукозапис душі
✍️ Богдан МанюкПоетична збірка Богдана Манюка про щирість, національний колорит та духовну мандрівку до самопізнання для читачів будь-якого віку.
«Звукозапис душі» — це поетична збірка вибраних поезій Богдана Манюка, яка пропонує читачам мандрівку духовним світом. Автор сповнює вірші щирими одкровеннями та гармонійними образами, наголошуючи на важливості рідного коріння. Книга закликає усвідомити своє призначення на Землі та зосередитися на Людині, а не на страхах перед майбутнім. Це видання підійде як юним читачам, так і дорослим, які шукають глибокого емоційного резонансу.
Книга вийшла у видавництві «Видавництво Старого Лева» 2024 року. Ілюстрації — Христина Валько.
📝 Опис книги: Звукозапис душі
«Звукозапис душі» — поетична збірка вибраних поезій автора з Тернопільщини, що захоплять несподіваними й гармонійними образами як читача юного, так і поважного віку. Щирі одкровення у віршах сповнені національним колоритом, бо немає нічого справжнього, як вважає автор, без свого, рідного, з молоком неньки увібраного з перших днів життя.
Читання цієї книги — це мандрівка духовним світом, у якому домінує Людина, а не її страх перед завтрашнім, це глибоке усвідомлення свого призначення на Землі, а відтак сенсу земного поступу до найважливіших своїх діянь.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 17 × 12 см |
|---|---|
| Тип ілюстрацій | Кольорові |
| Вага | 300 г |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Неймовірно красива збірка! Вірші зворушують до глибини душі, образи дуже сильні. Отримала багато натхнення.
книга справді варта уваги. Сподобалися незвичайні метафори та щирість автора. Трохи хотілося б більше різноплановості, але загалом враження позитивне.
Дуже гарне видання, приємно тримати в руках. Вірші легко читаються, але при цьому залишають простір для роздумів. Чудовий подарунок для книголюба.
Богдан Манюк у своїй збірці «Звукозапис душі» пропонує читачеві справжню мандрівку. Це не просто вірші, а камерні музичні п’єси, де кожен образ, кожне слово вибудовує цілісну, мелодійну картину. Його поезія пронизана глибоким національним корінням, але не обтяжена етнографічною надмірністю. Навпаки, автор тонко вплітає це в універсальні людські переживання, створюючи враження, ніби ти чуєш відгуки власної душі, що давно забуті, але тепер пробуджені. Особливо вражає вміння Манюка поєднувати, здавалося б, несумісні елементи: буденність і піднесеність, минуле і сьогодення, особисте і загальнолюдське. Його ліричний герой не боїться заглядати вглиб себе, шукаючи там не страх, а призначення, ту іскру, що робить життя справжнім. Ці поезії, сповнені щирості, резонують з читачем будь-якого віку, але, ймовірно, особливо глибоко торкнуться тих, хто цінує автентичність та зв'язок зі своїм родом. Звучання його віршів нагадує тихий, але наповнений силою струмок, що пробивається крізь скелі, або ж мелодію старої сопілки, що лунає в тиші вечора. Порівнювати його можна, мабуть, з тими поетами, хто вміє говорити про найскладніше найпростішими словами, як-от Василь Стус у своїй інтимній ліриці, чи Ліна Костенко, коли вона занурюється в душу народу. Єдине, що може викликати певні роздуми – це часом надмірна зосередженість на внутрішньому світі, яка може залишити поза увагою ширші, соціальні чи історичні контексти. Проте, це, скоріше, особливість авторського бачення, ніж недолік, адже «Звукозапис душі» – це, перш за все, про особистісне, про глибинне, про те, що робить нас людьми.
