Аліса в Задзеркаллі / Through the Looking Glass, and What Alice found there — Льюїс Керролл

Просто неймовірна книга! Купив, щоб згадати дитинство, і не пошкодував.

Читав з донькою, сміялися до сліз над цими дзеркальними витівками. Класика!

Купив, але дещо затягнуто. Іноді абсурд перемагає над сюжетом, хоча гумор непоганий.

Придбала цю книгу, щоб розширити читацький світогляд дитині. Читала разом, але ілюстрації могли б бути кращими.

Отримала справжнє задоволення від книги! Купила, щоб відволіктися, і це вдалося на всі сто.

Відмінний переклад та чудове видання. Купила в подарунок племінниці, сподіваюся, її теж захопить.

Коли я читала, знову відчула себе дитиною. Дзеркальний світ Аліси - це щось особливе! Купила для домашньої бібліотеки.

Друге занурення Аліси у дзеркальний світ – це не просто продовження, а радше поглиблення, розширення граней знайомого абсурду. Льюїс Керрол, майстер парадоксів та словесних ігор, знову запрошує нас у подорож, де логіка вигинається, мов гумовий черв'ячок, а звичні правила перевертаються догори дриґом. «Аліса в Задзеркаллі» – це блискучий бенкет для інтелекту, приправлений щедрою порцією безтурботної дитячої фантазії. Тут кожен персонаж, від метушливого Білого Лицаря до зарозумілої Червоної Королеви, є втіленням певної ідеї, але поданою з такою невимушеною чарівністю, що сприймаєш її не як урок, а як дивовижну гру. Сама подорож Аліси, де вона рухається вперед, лише переступаючи з однієї клітинки на іншу, є метафорою поступу, хоча й не завжди прямолінійного. Керрол демонструє, як легко можна заплутатись у власних припущеннях, якщо не бути готовим до несподіваних поворотів. Кому ж сподобається ця мандрівка? Безумовно, поціновувачам тонкого гумору, який грає на смислах слів та несподіваних асоціаціях. Це книга для тих, хто не боїться ставити під сумнів очевидне, хто цінує інтелектуальні загадки, замасковані під дитячу казку. Тим, хто любить «Алісу в Країні Чудес», «Задзеркалля» запропонує нові горизонти того ж дивовижного світу, але з іншим ракурсом, наче дивишся на знайомий пейзаж з іншого боку дзеркала. Можна провести паралелі з творами Едварда Ліра, який також майстерно володів грою слів та створював абсурдні, але водночас проникливі світи. Якщо шукати певне застереження, то, можливо, «Аліса в Задзеркаллі» вимагає від читача певної відкритості до нелогічного. Деякі найглибші жарти та спостереження Керрола можуть бути не одразу сприйняті, якщо читати її виключно як просту дитячу історію. Це твір, який розкривається поступово, як складна шахова партія, де кожен хід має значення, навіть якщо на перший погляд здається хаотичним.