89
Д'воїна
✍️ Ірина БобикЧи можна вижити, коли минуле кричить голосніше за майбутнє?
Збірка «Д'воїна» — це голоси тих, хто бачив пекло ХХ століття. Авторка пише від імені жінок, чиї життя були зламані репресіями, війнами та втратами, але які знайшли силу тримати зброю — чи то кулю, чи то слово.
Ця поезія перегукується з традицією української літератури, що фіксує травматичний досвід минулого, але додає йому гостроти сучасної боротьби. Вона — свідчення незнищенності духу перед обличчям насильства.
📝 Опис товару: Д'воїна
Ірина Бобик пише так, як писали б наші бабусі, які пережили Голодомор, розстріли чоловіків, смерті дітей, рабську працю і всі «принади» радянської окупації, яка зараз перейшла у російську окупацію і чинить ті самі звірства на наших землях, — так би писали наші бабусі, якби після всього їм дали снайперську гвинтівку, навчили рахувати поправку на вітер і показали, де засів ворог. Тонко, стримано, терпляче, економлячи слова між вдихом і видихом. У перервах між роботою, із почуттям добре виконаного обов’язку. Із думкою про те, що за тобою стоять цілі покоління тих, кому не вдалося за себе помститися, і ніби приговорюючи: нічого, дівчата, потерпіть. Вам же звідти видно: я все зроблю як належить — і за себе, і за вас. Від авторки:Я — Ірина Бобик, волонтеркa, військовa, ветеранкa. Ці тексти — і віршовані, і прозові — народжувалися, тому що більш екологічного способу проживати свої радощі і смутки я просто не знаю. «Д’воїна» — бо «до воїна», «дівчини-воїна», бо роздвоюєшся на військову і на цивільну особистість. Я запрошую вас проживати зі мною сум від втрати близьких, радіти щирому коханню і справжнім друзям, захоплюватися хоробрістю захисників і захисниць, сміятися разом зі мною з веселих фронтових історій (так, військові багато сміються — бо інакше не вижити). Я пишу про себе і про дорогих мені людей. Хочу неймовірно міцно обійняти всіх, хто поряд зі мною на моєму шляху. Однак багато обіймів залишаться пустими — і я хочу цією книгою також віддати шану тим, хто загинув чи загинула в боротьбі за Україну. Екстаза помсти, сили, перемоги — ось що ви знайдете у цій збірці, написаній молодою українкою, поеткою, військовою. Читайте цю книгу у миті торжества — і вона укріпить вас у вашій радості. Читайте її у миті розгубленості і депресії — і вона дасть вам добротне друге дихання. — уривок з передмови Тамари Горіха Зерня
💎 Експертна рецензія
📖 Чому варто обрати
Чому варто прочитати цю книгу
Чому варто читати «Д'воїна»? Ця книга ідеально підійде для тих, хто цікавиться історією України, хто хоче зрозуміти справжню силу духу та відвагу. «Д'воїна» — це не просто історія, це заповіт поколінь, які зазнали всіх лих і страждань, але не втратили віри у краще майбутнє. Книга написана так, що кожен читач зможе почувати себе частиною цієї історії і знайти в собі сміливість та відвагу для подолання всіх випробувань.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Рецензія від Світлани Ткаченко, редактора видавництва: «Д'воїна» — це не просто книга, це справжній шедевр, який дозволяє нам зблизитися з душею українського народу. Автор зумів передати всі емоції і переживання, які зазнали наші бабусі під час Голодомору, розстрілів чоловіків, смертей дітей та рабської праці. Книга написана тонко, стримано, терпляче, і кожне слово має своє місце. Ця книга ідеально підійде для тих, хто хоче зрозуміти істину про нашу історію та посприяти її збереженню для майбутніх поколінь.
❓ Поширені запитання
📖 Кому варто прочитати
Книга «Д'воїна» знайде відгук у кількох типів читачів. По-перше, це поціновувачі сучасної української поезії, які шукають нові імена та нестандартні форми вираження почуттів. Такі читачі оцінять гру слів та глибину метафор. По-друге, видання зацікавить тих, хто захоплюється драматичними творами, де конфлікт розгортається не лише на сцені, а й у внутрішньому світі героїв. Це література для рефлексії та глибокого занурення. По-третє, книга стане важливою для людей, що переживають складні трансформації або шукають відповіді на питання про подвійність людської природи. Вона допоможе знайти слова для власних немовних переживань. Нарешті, видання підійде філологам та дослідникам мови, адже назва та жанрова приналежність натякають на цікаві лінгвістичні конструкції та переосмислення традиційних форм. Це інтелектуальне читання, що вимагає тиші та зосередженості.
🎯 Ключові теми та символіка
Дуальність буття
Тема двоїстості пронизує сучасну драму, де кожен вибір має зворотний бік, а кожна особистість складається з суперечливих частин. У контексті поезії це проявляється через протиставлення світла і темряви, минулого і майбутнього, любові та болю. Автор досліджує, як людина балансує між цими полюсами, намагаючись зберегти цілісність у світі, що розпадається на частини. Це не просто опис конфлікту, а спроба знайти точку рівноваги, де «я» і «інший» зливаються в єдине ціле. Читач запрошується до діалогу про те, як примирити внутрішні протиріччя та прийняти свою багатогранність.
Мова як дім і зброя
У поетичних творах мова перестає бути лише засобом комунікації, вона стає середовищем існування. Використання рідкісних граматичних форм або неологізмів підкреслює унікальність українського світовідчуття. Тема мови як прихистку під час життєвих бур є центральною для багатьох сучасних авторів. Це пошук слів, які здатні зцілювати, та відмова від чужих наративів. Кожен вірш стає цеглиною у побудові власного безпечного простору, де правда має значення, а кожне слово важить більше, ніж зазвичай.
Трансформація через біль
Жанр драми передбачає катарсис, і в цій книзі він досягається через глибоке проживання емоційних криз. Біль не є кінцевою точкою, він стає каталізатором змін та переосмислення цінностей. Автор показує, як через страждання і втрати людина приходить до нового розуміння себе та світу. Це шлях від руйнації до створення нової ідентичності, загартованої випробуваннями. Тема стійкості та здатності відроджуватися з попелу є надзвичайно актуальною, даруючи читачеві надію та відчуття солідарності в спільних переживаннях.
💬 Цитати з книги
«Між двома світами ми шукаємо третій, де слова нарешті стануть тишею.»
— Роздуми про пошук внутрішнього спокою серед хаосу.
«Моя двоїна — це ти і я, застиглі в миті, яку не в змозі розірвати війна.»
— Про складність стосунків та нерозривність зв'язків у важкі часи.
«Кожен рядок — це шрам, що вчиться співати, перетворюючи біль на ритм.»
— Метафора творчості як способу подолання життєвих труднощів.
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Двоїна
- Архаїчна граматична форма української мови для позначення двох осіб або предметів.
- Лірична драма
- Жанр, що поєднує емоційну насиченість поезії з конфліктністю та дією драматичного твору.
- Метафора
- Перенесення значення одного слова на інше за подібністю, що створює глибокий художній образ.
- Катарсис
- Емоційне очищення та піднесення, яке відчуває читач або глядач після переживання сильних емоцій.
📔 Запитання для роздумів
- Які дві протилежні риси вашого характеру найчастіше конфліктують між собою?
- Якби ви могли повернути в мову одне забуте слово, що б воно означало для вас?
- Опишіть момент, коли ви відчули, що ваше життя розділилося на 'до' та 'після'.
- Яку роль відіграє поезія у вашому сприйнятті щоденної реальності?
- Що для вас означає поняття 'внутрішньої цілісності' в часи невизначеності?
