93
Грицько Григоренко. «Рядки з тіні»
✍️ Грицько ГригоренкоЛист-щоденник до коханого чоловіка, що розкриває глибину туги та скорботи письменниці Грицька Григоренко, яка загубилася в тіні історії.
«Рядки з тіні» — це пронизливий щоденник Олександри Судовщикової, відомої під псевдонімом Грицько Григоренко. Книга передає емоції жінки після смерті чоловіка Михайла Косача, показуючи її справжню сутність поза сімейними легендами. Твір буде цікавий тим, хто шукає щирого психологічного портрета української письменниці та розуміння її внутрішнього світу.
Книга із серії «Рядки з тіні». Вийшла у видавництві «Ще одну сторінку» 2025 року.
📝 Опис книги: Грицько Григоренко. «Рядки з тіні»
Грицько Григоренко — творчий псевдонім української письменниці Олександри Судовщикової, за чоловіком — Косач. Попри її участь у «Плеяді», громадську та літературну діяльність, а також належність до родини Косачів, Олександра зовсім загубилася в тіні історії. Сучасники захоплювалися психологізмом в її оповіданнях, неприкрашеним і щирим змалюванням життя села, відчуттям струн душі, що звучали лише кілька секунд.
А вже сучасники наші, за сто років після смерті письменниці, мають змогу пізнати справжню Олексанру — Шурочку, Сашика, як називав її Михайло, — через її пронизливий і щемкий лист-щоденник до коханого чоловіка, який помер після всього десяти років подружнього життя. Саме тут відкривається незмірна глибина туги, скорботи, сповіді Грицька Григоренка, досі відомої лише як невістки Олени Пчілки та дружини Михайла Косача.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 17 × 11 см |
|---|---|
| Вага | 300 г |
| Папір | Офсет |
| Тип ілюстрацій | Без ілюстрацій |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Книга чудова, змістовна. Дуже рада, що придбала саме це видання. Єдине, що трохи не сподобалось – це обкладинка, хотілося б більш виразну. Беріть, не пожалієте.
Дуже задоволений покупкою! Книга прийшла швидко, добре запакована. Твори Грицька Григоренка – це справжня класика, яку варто мати в домашній бібліотеці.
це просто скарб! Давно шукала "Вибране" цього автора. Якість паперу та друку на висоті. Рекомендую всім, хто цінує українську літературу.
Загалом, книга прийшла вчасно, як і обіцяли. Сторінки приємні на дотик, читати зручно. Деякі оповідання особливо вразили своєю глибиною. Єдине, що хотілося б – це більше творів.
Вибране Грицька Григоренка – це справжній подарунок для тих, хто прагне віднайти загублені голоси української літератури. Олександра Судовщикова, ховаючись за цим псевдонімом, створила прозу, яка вражає своєю глибиною та щирістю, незважаючи на майже столітню відстань. Її оповідання – це не просто історії, це тонкі, майже невловимі ескізи людських душ, виписані з надзвичайною психологічною точністю. Сила Григоренка – у її здатності бачити красу та трагедію у буденному. Вона майстерно змальовує життя українського села, позбавляючи його від ідеалізованих образів. Її герої – це живі люди зі своїми радощами, стражданнями, сумнівами та прагненнями. Особливо вражає вміння письменниці фіксувати ті миттєві, ледь помітні порухи серця, ті "струни душі", що звучать лише кілька секунд, але залишають глибокий слід. Цей психологізм, ця увага до нюансів емоцій робить її твори близькими і зрозумілими читачеві й сьогодні. Кому сподобається ця книга? Вона стане справжнім відкриттям для поціновувачів класичної української прози, тих, хто шукає в літературі не лише сюжет, а й глибокий зміст та мистецьку довершеність. Любителі Івана Франка, Марка Вовчка, Наталени Королевої знайдуть тут багато спільного в атмосфері та глибині роздумів. Прихильники "Плеяди" відкриють для себе ще одну яскраву зірку, чиє світло було довго затьмарене. Можливо, декого може здивувати дещо архаїчна лексика, проте це лише підкреслює автентичність та часовий контекст творів. Цей "недолік" насправді є частиною унікального шарму Григоренка, що дозволяє читачеві поринути у зовсім іншу епоху. "Вибране" Грицька Григоренка – це не лише літературна спадщина, а й свідчення того, як важливо повертати забуті імена та їхні твори, адже саме вони складають справжній фундамент нашої національної культури.
