I Kissed Shara Wheeler — Кейсі Макквістон

Загалом сподобалось, але трохи награно. Читав швидко, але не вразило надто.

Придбав книгу, бо люблю історії про підлітків, і не помилився. Сподобалась тема пошуку себе, хоча іноді здавалося, що все занадто просто.

Звісно, цікава книга про кохання, але трохи затягнута. Читав, чекаючи більшої глибини, та залишився з відчуттям незавершеності.

Кейсі Макквістон, авторка, яка вже встигла завоювати серця читачів своєю щирістю та дотепністю, знову звернулася до теми юності, любові та самопізнання в романі «Я поцілувала Шару Вілер». Ця історія, немов яскравий вибух кольору на тлі буденності, занурює нас у випускний рік елітної академії, де кожен крок, кожне слово вимірюються за шкалою успіху та відповідності. Головна героїня, Хлоя, опиняється в епіцентрі несподіваних подій, коли її кохана Шара Вілер, напередодні випуску, раптово зникає, залишивши по собі лише загадку та кілька поцілунків, які, здається, мали б змінити все. Макквістон майстерно плете мереживо сюжету, де пошуки зниклої Шари переплітаються з розкриттям таємниць минулого, боротьбою з власними страхами та не менш важливим пошуком справжнього «я». Сила роману — у його персонажах. Вони живі, неідеальні, сповнені суперечностей, як і будь-який підліток, що стоїть на порозі дорослого життя. Хлоя, зі своєю впертістю та щирою емоційністю, викликає співпереживання, а її взаємодія з іншими героями, зокрема з бойфрендом Шари та її жінкою-суперницею, створює динамічну та захопливу палітру стосунків. Авторка не боїться говорити про складні теми: сексуальність, ідентичність, тиск суспільства, перше кохання та гірке розчарування — все це подано з надзвичайною делікатністю та розумінням. «Я поцілувала Шару Вілер» — це книга, яка сподобається тим, хто цінує історії про дорослішання, про пошук себе у світі, де існують чіткі правила, але найціннішим є вміння їх ламати, коли це необхідно. Вона резонує з творами, що досліджують підліткову драму та перше кохання, але додає до цього вимір глибинного самоаналізу та прийняття. Можна провести паралелі з роботами, які вміють говорити про складне просто, наприклад, з певними підлітковими романами, що стали класикою жанру, але Макквістон додає особливого, неповторного шарму. Звісно, така насиченість емоцій та драматичних поворотів може здатися дещо передбачуваною для тих, хто досвідчений у жанрі. Однак, це скоріше особливість, ніж недолік, адже авторка вміє подати знайомі теми під новим кутом, змушуючи читача по-справжньому співпереживати. Це роман про вибір, про сміливість бути собою, про те, що справжнє щастя часто ховається там, де ми найменше очікуємо його знайти. Кейсі Макквістон знову довела, що вміє торкатися найтонших струн душі, створюючи історії, які залишаються з нами надовго.