86
Із Віленського гетто. Зелений акваріум. Оповідання
✍️ Абрахам СуцкеверСвідчення поета Аврома Суцкевера про порятунок культурної спадщини у Віленському гетто та притчеві оповідання про виживання під час Голокосту.
«Із Віленського гетто. Зелений акваріум» Аврома Суцкевера поєднує нарис свідка подій Другої світової війни та збірку поезії у прозі. Автор описує боротьбу за життя в партизанському загоні та переосмислення дитинства і дорослішання під час Катастрофи. Книга буде цікава тим, хто цікавиться історичною пам'яттю та літературою про виживання.
Книга вийшла у видавництві «Дух і Літера» 2020 року.
📝 Опис книги: Із Віленського гетто. Зелений акваріум. Оповідання
Пропоноване видання містить два прозових твори поета Аврома Суцкевера (1913–2010) – книгу нарисів «Із Віленського гетто» та збірку поезій у прозі «Зелений акваріум. Оповідання». Перший твір Суцкевер написав як свідок подій Другої світової війни та Голокосту – разом із євреями литовської столиці поет був ув’язнений у Віленському гетто. За цих умов Суцкевер із іншими митцями та літераторами кілька років поспіль займався порятунком культурної спадщини литовського єврейства від повного знищення, а пізніше боровся за життя і свободу у складі партизанського загону.
Другий твір містить тексти різних років, в яких у притчевій формі переосмислено дитинство, дорослішання та виживання за умов Катастрофи, а також подальшу долю поета, його життя в новоутвореній Державі Ізраїль та несподівані зустрічі під час подорожей світом. Обидва твори Аврома Суцкевера в українському перекладі з їдишу публі куються вперше.
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Проникливо. Читала на одному диханні, важко було відірватися.
Купив цю книгу, і вона дійсно вразила мене силою правди та людяності.
Купила, але трохи важкувата мова, потрібно звикнути. Все ж, надзвичайно важлива книга.
Придбав, читав, враження неоднозначні. Сюжет сильний, але переклад місцями не зовсім плавний.
Захопила з перших сторінок. Читала, і серце розривалося від болю за цих людей.
Купив, прочитав. Потужна книга про виживання та збереження гідності у жахливих обставинах.
Дивовижна книга! Купив, щоб почитати ввечері, і не міг зупинитися.
Читав, добре, але сподівався на більшу динаміку подій. Сюжет трохи затягнутий.
Купила книгу на подарунок мамі. Сподіваюся, вона оцінить цей твір про трагічні сторінки історії.
Просто вражає! Читала, і сльози текли по щоках. Дуже сильна психологічна драма.
Купив, вражений тим, як автор зміг передати атмосферу гетто. Важка, але необхідна книга.
З глибин трагічної історії, що відлунює невтомною скорботою, постає збірка оповідань Абрагама Суцкевера "Із Віленського гетто. Зелений акваріум". Це не просто літературний твір, а насамперед свідчення, потужний документ людської душі, що відчайдушно чіпляється за світло в епіцентрі абсолютного мороку. Суцкевер, сам в'язень Віленського гетто, зумів вплести у полотно своїх оповідань нестерпну реальність, яка, здавалося б, мала б розчавити будь-яку спробу творчості. Проте, він не просто описує жахи, він занурює читача у психологічний вир, де кожен подих – це боротьба, кожна думка – акт непокори. "Зелений акваріум" – це метафора крихкої надії, затишку, який намагаються створити люди серед руїн, це спроба зберегти ті іскри людяності, що спалахують навіть там, де, здавалося б, не місце нічому живому. Сила Суцкевера – у його вмінні бачити деталі, що вислизають від загального жаху. Через дрібниці, через тонкі спостереження він розкриває глибину переживань, не страждаючи від надмірної патетики. Його мова – це ніжна, але водночас надзвичайно міцна тканина, де кожен вузлик – це емоція, кожен візерунок – доля. Ця книга, безперечно, знайде відгук у серцях тих, хто цінує чесність у мистецтві, хто готовий зазирнути в очі історії, не ховаючись. Це читання для тих, хто шукає в літературі не втечу, а розуміння, хто прагне усвідомити незламність людського духу. Порівняти її можна, мабуть, із шедеврами, що вийшли з найтяжчих випробувань, як-от "Щоденник Анни Франк" чи твори Елі Візеля, але Суцкевер має свою, неповторну мелодію болю і стійкості. Якщо є певна стриманість у сприйнятті, то, можливо, це надмірна концентрація на внутрішніх переживаннях, яка інколи може затьмарювати динаміку зовнішніх подій, але це, швидше, особливість авторського стилю, аніж недолік. "Із Віленського гетто. Зелений акваріум" – це читання, яке залишає глибокий слід, змушуючи задуматися про ціну життя та силу людської волі.
