76
Хрещатик – комунікатор між часами
✍️ Наталія Кондель-ПерміноваІсторія, примусові трансформації, відбудова та архітектурний зміст Головної вулиці і площі України.
«Хрещатик – комунікатор між часами» Наталії Кондель-Пермінової висвітлює історію та примусові трансформації Головної вулиці і площі України. Видання розкриває зашифрований зміст архітектурних форм, перебіг конкурсних змагань 1940-х років, а також наслідки публічного усвідомлення подій Революції Гідності. Праця підійде дослідникам архітектури, історикам та усім, хто цікавиться культурною концепцією національного відродження.
Книга Наталії Кондель-Пермінової вийшла у видавництві «Варто» 2021 року.
📝 Опис книги: Хрещатик – комунікатор між часами
Книга «Хрещатик — комунікатор між часами» присвячена Головній вулиці і площі не тільки столиці, але і всієї України. Розглядаються історія, примусові трансформації Хрещатика у 1930-х роках; перипетії конкурсних змагань 1940-х років стосовно пошуку кращих концептуальних рішень повоєнного розпланування і стилістичних орієнтирів, досвід відбудовчих робіт.
Окремим розділом представлено десять архітектурних есеїв повоєнного Хрещатика, в яких розкривається зашифрований авторами зміст створених архітектурних форм.
Виразна мова архітектурних форм втілює ідеї та наміри автора, передає певні смисли та суспільні ідеали. Архітектура, на думку Клода Леду, — це завжди текст, який архітектор має написати, а глядач — прочитати.
Культурна концепція національного відродження є відображенням національного самоствердження в умовах відсутності власної державності, і впродовж ХХ століття Україна пережила три хвилі національного відродження. Перша хвиля була часом створення художніх моделей сучасного мистецтва із чіткими національними характеристиками. Михайло Бойчук розробив власну художню концепцію, що ґрунтується на ідеї Храму з його синтезом дійства, співу та образотворчого мистецтва. Георгій Нарбут тяжів до класицистичних творів та протиставляв їх художньому бароко, а Григорій Павлуцький ввів у обіг термін «українське бароко». Хрещатик 1940-1950-х років відображає третю хвилю українського національного відродження у ХХ столітті та світовий стиль ар-деко.
У книзі викладено також наслідки публічного усвідомлення подій Революції Гідності у вигляді результатів двох Міжнародних архітектурних конкурсів 2015–2018 років.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 29 × 24 см |
|---|---|
| Папір | Крейдований |
| Тип ілюстрацій | Чорно-білі |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Купив книгу, щоб краще зрозуміти рідне місто. Дуже цікаво було дізнатися про Хрещатик, як про свідка багатьох подій. Читав на одному диханні!
Надзвичайно захоплива книга! Я читала її, ніби проживала історію Києва разом з автором. Хрещатик оживає на сторінках, відчуваєш його дух.
Купила книгу, бо цікавлюсь історією Києва. Читала із задоволенням, але іноді здавалось, що автор трохи занадто детально зупиняється на архітектурних особливостях. Все ж, цікаве видання.
Зацікавилась книгою, купила, але трохи розчарувалась. Читала, та місцями текст здавався перевантаженим фактами, не вистачало більш живої розповіді про людські долі. Можливо, для когось це буде плюсом, але я очікувала більшої емоційності.
Хрещатик – це не просто вулиця. Це артерія, пульс міста, жива пам'ять. Наталія Кондель-Пермінова у своїй праці "Хрещатик – комунікатор між часами" майстерно розкриває цю істину, перетворюючи проспект на повноцінного персонажа, свідка бурхливих епох та незламних людських доль. Авторка не зупиняється на переліку архітектурних стилів чи дат. Вона занурює читача у плин історії, де кожен будинок, кожен камінь, кожна зламана бруківка шепоче про минуле. Особливо вражає те, як вдало Кондель-Пермінова сплітає великі історичні події з камерними, особистими драмами. Від розкішних балів початку XX століття до полум'я Другої світової, від радянських парадів до сучасних революційних буднів – Хрещатик завжди був у центрі. Сила книги – у її багатогранності. Це дослідження, написане з душею. Тут є простір для поціновувачів архітектури, істориків-аматорів, києвознавців, та й просто для тих, хто відчуває трепет перед історією свого міста. Відчувається глибока любов авторки до Києва, яка пронизує кожне слово, кожну згадку. Можна провести паралелі з роботами Ольги Кобилянської чи Сергія Жадана, коли мова йде про зв'язок людини з простором, про втілення історії у буденності. Можливо, комусь може здатися, що деякі розділи потребували б трохи більше уваги до деталей, або ж розширення певних персональних історій. Проте, це радше побажання, ніж суттєвий недолік. Книга вийшла справді захопливою, такою, що змушує подивитися на звичний пейзаж Хрещатика новими очима. Це подорож у часі, де кожен знайде щось своє, щось близьке і важливе.
