Leave the Trees, Please — Benjamin Zephaniah

Збірка поезій Бенджаміна Зефанії «Залиште дерева, будь ласка» – це не просто збірка, а справжній екологічний маніфест, витканий з чутливих слів та потужного ритму. Зефанія, чиє ім'я вже давно стало синонімом соціально значущої поезії, цього разу звертає наш погляд на природу, на її вразливість та, водночас, на її незламну силу. Автор досягає вражаючого балансу між глибокими, часом тривожними роздумами про стан планети та легкою, майже музичною формою своїх віршів. Він не втомлюється повторювати, що кожен листочок, кожне дерево – це частина нас самих, і їх втрата – це втрата частини людства. Це поезія, яка говорить до серця, оминаючи пафос і штучні декларації. Її сила – у щирості, у здатності побачити диво у простому, у здатності нагадати про те, що ми часто забуваємо, поспішаючи своїми буденними справами. Зефанія майстерно використовує мову, надаючи їй рельєфності та образності. Його вірші легко запам'ятовуються, ніби мелодії, що осідають в душі. Це робить книгу доступною широкому колу читачів, від тих, хто лише починає знайомство з поезією, до досвідчених поціновувачів. Особливо сподобається «Залиште дерева, будь ласка» тим, хто вже відчуває тривогу за екологічний стан довкілля, хто прагне знайти слова, щоб висловити свої почуття, і тим, хто вірить у силу маленьких кроків на шляху до великих змін. Порівняти Зефанію можна з тими поетами, хто вміє бути водночас і бунтарем, і ліриком, хто бачить у повсякденному – особливе. Його голос звучить свіжо, хоча теми, які він піднімає, є вічними. Якби й можна було висловити певне застереження, то, можливо, воно стосувалося б тієї неминучої гіркоти, яка пронизує деякі рядки, нагадуючи про масштаби проблем. Але навіть у цій гіркоті є зерно надії, яке так майстерно плекає автор. Це поезія, яка надихає не лише замислитись, а й діяти.