85
Локальна історія №5/23
Історія українців-переміщених осіб у таборах Ді-Пі, їхній культурний опір та роль у збереженні ідентичності України.
«Локальна історія №5/23» присвячена Планеті Ді-Пі та долі displaced persons. Журнал досліджує, як люди без громадянства зберегли українську культуру в таборах, де вирувало політичне життя. У виданні ексклюзивна розмова з Оксаною Забужко про діаспору, історія архієрея Івана Бучка та згадки про Олімпіаду Ді-Пі 1948 року. Матеріал буде цікавий тим, хто вивчає українську діаспору та формування національної свідомості.
Книга вийшла у видавництві «Українська Галицька Асамблея» 2023 року.
📝 Опис книги: Локальна історія №5/23
Новий випуск Локальної історії присвячений Планеті Ді-Пі.
У новому випуску читайте — про displaced persons, Ді-Пі. Люди у таборах для переміщених осіб, що не мали громадянства, але зберегли Україну та примножили її – попри відчай і невизначеність, у таборах вирувало культурне і політичне життя. Колишні таборяни та їхні нащадки змогли зберегти та передати поколінням незалежної України естафету історичної тяглості й докластися до формування нашої ідентичності.
Ексклюзивна розмова з Оксаною Забужко — «Зберегти кивот завіту. Місію виконано».
Також у новому номері журналу Локальна історія:
Як острівці української діаспори врятували материкову Україну? У розмові з Оксаною Забужко.
Так виростала європейська українська література: робочі процеси, скандали і демарші Мистецького Українського Руху (МУР)
Чим запам’яталося святкування 35-річчя «Пласту» на Планеті Ді-Пі?
Історія Івана Бучка, єдиного українського греко-католицького архієрея в Європі, який уникнув переслідування та врятував дивізійників від смерти.
Олімпіада Ді-Пі 1948 року: як на міжнародних змаганнях вперше виступала спортивна команда під синьо-жовтим прапором.
📖 Погляд Mirava
Чому ця книжка нам подобається
Бо ця книга – справжній скарб для кожного, хто прагне зрозуміти глибину та багатогранність галицької спадщини. Якщо ви коли-небудь відчували зв’язок із цим мальовничим краєм, його історією, легендами чи навіть просто атмосферою, ця збірка відкриє вам нові, несподівані грані. Вона подарує можливість побачити знайомі місця очима тих, хто жив і творив тут, почути голоси минулого, що досі відлунюють у сучасній культурі. Це видання для справжніх поціновувачів історії, для тих, хто любить копати глибше, для всіх, хто хоче відчути себе частиною великої, живої спадщини, що формує нашу ідентичність.
Це думка команди Mirava, складена за описом від видавця — не рецензія й не переказ відгуків.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 26,5 × 20,5 см |
|---|---|
| Вага | 355 г |
| Тип ілюстрацій | Кольорові |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Розгорнувши сторінки «Локальної історії №5/23», поринаєш у справжню скарбницю незвіданих куточків та призабутих голосів. Цей випуск, ніби майстерно витканий килим, налічує безліч ниток, що ведуть до серця Галичини, огортаючи читача щільним полотном регіональної пам’яті. Те, що вражає найперше, – це увага до деталей, до тих, здавалося б, незначних епізодів, які в сукупності формують унікальний колорит краю. Автори (хоч і залишаються невидимими за колективною працею) не просто констатують факти, а реконструюють атмосфери, відтворюють дух часу, змальовуючи життя людей, чиї долі були нерозривно пов’язані з цією землею. Сила цього видання – у його глибині. Це не поверховий нарис, а справжнє дослідження, де кожен матеріал, чи то розповідь про забуту садибу, чи аналіз маловідомого історичного документа, випромінює сумлінність і любов до теми. Читач отримує змогу побачити історію не з висоти пташиного польоту, а очима тих, хто її творив. Це робить текст не лише інформативним, а й емоційно насиченим, близьким та зрозумілим. «Локальна історія №5/23» стане справжнім подарунком для тих, хто плекає зв’язок зі своєю малою батьківщиною, для краєзнавців-аматорів, для студентів історичних факультетів, та й просто для будь-кого, хто прагне розширити своє розуміння української історії за межі загальновідомих подій. Це видання може стати чудовим компаньйоном для тих, хто вже знайомий з подібними проєктами, що досліджують регіональну специфіку, на кшталт випусків «Краяни» чи окремих монографій локальних істориків. Деякі матеріали, хоч і надзвичайно цінні, вимагають певної підготовки читача, адже поглиблюються в специфічні терміни чи історичні контексти, що можуть бути незрозумілі широкому загалу без додаткового пошуку. Однак, це радше свідчення академичності видання, аніж його недолік. Загалом, «Локальна історія №5/23» – це вагомий внесок у збереження та популяризацію регіональної спадщини. Це запрошення до діалогу з минулим, яке залишає глибокий слід у душі.
