88
Mea culpa. Оповідання, новели, есе
✍️ Олена ДемірЗбірка оповідань та есе Олени Демір про людей у епіцентрі війни, їхню здатність брати відповідальність за себе та інших, випробування почуттів і важливі зміни долі під час конфлікту.
«Mea culpa» Олени Демір — це не про каяття, а про людей, які опинилися в епіцентрі війни. Авторка через тексти різних жанрів показує, як конфлікт змінює долі, випробовує почуття й робить явним найважливіше в нас. Збірка охоплює різні країни й епохи, нагадуючи, що усі війни рано чи пізно закінчуються. Книга підійде тим, хто цікавиться психологією людини в екстремальних умовах та пошуком внутрішньої сили.
Книга вийшла у видавництві «Богдан» 2025 року.
📝 Опис книги: Mea culpa. Оповідання, новели, есе
Mea Culpa з латини означає «моя провина», але ця книга — не про каяття. Вона про людей, які опинилися в епіцентрі війни, і про їхню здатність брати відповідальність за себе та інших, навіть якщо життя болюче та складне. Через тексти різних жанрів авторка розповідає, як війна змінює долі, випробовує почуття й робить явним найвідчутніше і найважливіше в нас. Збірка охоплює різні країни й епохи й прагне нагадати: усі війни, навіть найжорстокіші, рано чи пізно закінчуються.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 21,5 × 14,5 см |
|---|---|
| Вага | 240 г |
| Папір | Офсет |
| Тип ілюстрацій | Без ілюстрацій |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Дуже сильна та зворушлива книга! "Mea Culpa" змушує задуматися про багато речей. Читається на одному диханні. Однозначно рекомендую!
Придбав книгу "Mea Culpa" і не шкодую. Цікавий сюжет, який тримає в напрузі до останньої сторінки. Дякую магазину "Мій Офіс" за швидку доставку!
Твір Олени Демір "Моя провина" (Mea Culpa) – це несподіване зіткнення з багатогранністю людського досвіду в умовах війни. Авторці вдається вийти за межі суто документального свідчення, занурюючись у психологічну глибину своїх героїв. Вона майстерно пульсує між різними жанрами – есеїстикою, спогадами, іноді навіть натяками на художню прозу – створюючи мозаїку, де кожна деталь висвітлює інакший аспект випробувань. Сильна сторона "Моєї провини" – це її універсальність, парадоксально досягнута через локальні історії. Хоча контекст війни відчутний, Демір вдається показати, як ті самі вічні теми – відповідальність, любов, втрата, здатність до самозбереження та співчуття – проявляються крізь призму різних конфліктів, різних епох та різних географічних куточків. Це нагадує про неминучість людських страждань, але водночас і про незламність духу, що викристалізовується у найскладніших обставинах. Книга сподобається тим, хто шукає в літературі не тільки розвагу, а й глибоке осмислення людської природи, хто не боїться зазирнути у темні куточки історії та власної душі. Порівняти "Мою провину" можна з творами, де особисті історії стають відправною точкою для філософських роздумів. Це може бути відлуння Світлани Алексієвич у її здатності чути голоси з найглибших безодень, або ж подібність до есеїв Василя Стуса, де особисте страждання переплавляється на універсальну мудрість. Єдине застереження, яке можна зробити, полягає в тому, що іноді читач може відчути певну фрагментарність оповіді. Різножанровість, що є неодмінною перевагою, водночас може вимагати від читача активної роботи з текстом, щоб скласти цілісну картину. Проте, ця вимога до уваги лише підкреслює глибину та багатошаровість твору, що, зрештою, є його чеснотою.
