Мої перші емоції — Анналіза Лей

Чудова книга! Моя донька 3 років дуже полюбила історії про звірят. Тепер вона називає свої емоції і розуміє, що почуває інші.

Ілюстрації прекрасні, текст короткий і простий. Книга допомогла нам розмовляти з сином про його страхи і переживання.

Хороша книга для малюків. Єдиний мінус - хотілося б більше історій про емоції, але загалом дуже задоволена.

Книжка "Мої перші емоції" — це справжній скарб для юних читачів та їхніх батьків, що прагнуть навчити малюків розуміти складний світ почуттів. Вже з перших сторінок стає зрозуміло, що автор, хай і залишається в тіні, створив твір, який просякнутий щирістю та турботою про дитяче сприйняття. Найбільшою силою "Моїх перших емоцій" є його делікатність. Історії про маленьких звірят, таких як Ведмедик чи Жирафочка, подані в форматі, що легко засвоюється дитячою свідомістю. Це не просто розповіді, а своєрідні вікна у внутрішній світ персонажів, де радість, сум, страх чи здивування не нав'язуються, а природно випливають із ситуацій. Автор майстерно використовує прості, але влучні описи, які дають змогу дитині співпереживати, ототожнювати себе з героями та, як наслідок, краще розуміти власні емоційні переживання. Цікаво, що в книзі немає повчального тону. Замість того, щоб говорити "ти маєш відчувати так", автор показує: "Ось Ведмедик засмутився, бо загубив улюблену іграшку. Як ти думаєш, чому йому сумно?". Такий підхід сприяє розвитку емпатії та формуванню здорового ставлення до будь-яких емоцій, адже кожна з них є природною і має своє місце. "Мої перші емоції" можна порівняти з добрим, мудрим другом, який терпляче пояснює складні речі. Це твір, що стане в пригоді батькам, які шукають інструмент для діалогу з дитиною про почуття, а також педагогам, які працюють з дошкільнятами. Особливо він сподобається малюкам, які тільки починають пізнавати світ емоцій, і тим, хто має труднощі з вираженням своїх переживань. Якщо говорити про певні застереження, то варто зазначити, що через свою простоту та лаконічність, деякі історії можуть здатися дещо передбачуваними для дорослого читача. Однак, це не є недоліком, а скоріше вимогою дитячої літератури, де ясність і зрозумілість мають першочергове значення. Важливо, щоб дорослий супроводжував читання, ставлячи запитання та спонукаючи до обговорення, тоді цінність книжки зростатиме в геометричній прогресії.