63
Нерозкаяна. Правдивий роман про Ґільєльму Маурі з Монтаю
✍️ Анн БренонІсторичний роман про катарів XIV століття та Ґільєльму Маурі з Монтаю, заснований на реальних документах, свідченнях інквізиції та життєвому виборі жінки, яка пішла проти течії.
«Нерозкаяна» Анн Бренон — це правдивий роман про жахливий кінець окситанського катаризму на початку XIV століття. Історія розгортається крізь призму долі Ґільєльми Маурі з Монтаю, яка свідомо обрала релігію та кохання, попри заборони суспільства. Роман складається зі слів, проповідей та жестів, що дійсно існували в документах тієї епохи. Книга підійде тим, хто цікавиться історією, релігійними конфліктами та сильними жіночими характерами.
Книга вийшла у видавництві «Богдан» 2026 року. Переклад — Наталія Дульнєва.
📝 Опис книги: Нерозкаяна. Правдивий роман про Ґільєльму Маурі з Монтаю
Це роман, усі герої якого існували насправді. Майже всі його події зафіксовані в документах. А сам роман складається зі слів, що справді були сказані; з проповідей катарів, справді проголошених; з точних жестів їхніх християнських ритуалів; із цитат допитів інквізиторів; з безжальної та холодної завзятості їхніх вироків.
Роман, де розповідається про жахливий кінець окситанського катаризму на початку ХІV століття крізь призму живої пристрасті однієї з останніх вірян, Ґільєльми Маурі з Монтаю: молодиці, яка, не вагаючись, пішла проти течії, уся, цілком віддаючись своєму вибору релігії та кохання. І ця течія забрала її життя...
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 21,5 × 14,5 см |
|---|---|
| Вага | 600 г |
| Тип ілюстрацій | Без ілюстрацій |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Дуже цікавий роман, багато нових деталей про епоху. Читається на одному диханні, хоча іноді трохи затягнуто. Загалом, враження позитивне.
Книга не для всіх, але тим, хто цікавиться історією катарів, сподобається. Дуже детально описано події, відчувається, що автор провів багато досліджень. Гарна якість друку.
Просто неймовірно! Роман, який переносить тебе в іншу епоху. Відчуття, що ти сам був свідком тих подій. Рекомендую всім, хто цінує справжню історію.
З глибин середньовічної Окситанії, де повітря було насичене ароматами трав і димом від багаття інквізиції, постає "Нерозкаяна" Анн Бренон. Цей твір – не просто історичний роман, а справжній літературний археологічний розкоп, що витягує на світло реальні слова, реальні долі, реальний жах. Авторка занурює нас у вир подій, що ознаменували трагічний кінець катарської єресі на початку XIV століття, і робить це крізь призму незламної віри Ґільєльми Маурі з Монтаю. Сила "Нерозкаяної" полягає у її документальній точності, яка, однак, не обтяжує, а навпаки, надає тексту особливої ваги. Бренон майстерно сплітає свідчення проповідей, зізнань, судових вироків, створюючи потужне, майже відчутне полотно епохи. Ми чуємо відлуння справжніх слів, бачимо деталі обрядів, відчуваємо залізне дихання інквізиції. Головна героїня, Ґільєльма, стає не просто персонажем, а символом опору, втіленням незламного духу, який не зламати ані тортурами, ані вогнем. Її пристрасть, її віра – це той вогонь, що, можливо, й не врятував її, але точно не дав згаснути. Книга ця, без сумніву, сподобається тим, хто цінує історичну достовірність у літературі, хто не боїться зазирнути в темні сторінки минулого, хто шукає в творах глибокий філософський підтекст. Це читання для поціновувачів складних, багатогранних характерів, для тих, хто може оцінити майстерність відтворення епохи через дрібниці, через мову, через психологічні портрети. Можна провести паралелі з творами Умберто Еко, де так само поєднується інтелектуальна глибина та захопливий сюжет, хоча Бренон, можливо, більш зосереджена на емоційному вимірі трагедії. Єдиним застереженням може бути те, що обсяг документальних матеріалів, хоч і майстерно інтегрованих, іноді може створювати відчуття певного перевантаження деталями, що може дещо сповільнювати динаміку оповіді для читача, який очікує більш традиційного, динамічного розвитку сюжету. Проте, це радше особливість стилю, ніж недолік. "Нерозкаяна" – це твір, що залишає глибокий слід у душі, змушує замислитися про ціну віри, про межі людської жорстокості та про незгасиму силу духу.
