86
Релігія має померти, або У кого ми повіримо після Бога
Чи можливо, що нові боги вже живуть серед нас, приховуючись під маскою науки чи технологій?
В'ячеслав Агеєв досліджує, як людство формує свої системи віри, від древніх культів до сучасних ідеологій. Книга аналізує механізми, що стоять за будь-якою релігією, незалежно від об'єкта поклоніння, від Бога до штучного інтелекту.
У контексті світової тенденції до секуляризації та зростання інтересу до нових форм духовності, книга пропонує глибокий аналіз людської потреби у вірі, що перегукується з філософськими пошуками українських мислителів.
📝 Опис товару: Релігія має померти, або У кого ми повіримо після Бога
Християни, агностики, буддисти. Скопці, пастафаріани, атеїсти. Кришнаїти та мусульмани… З прадавніх часів люди шукають систему координат, яка не лише дасть відповіді на питання «життя, Всесвіту і взагалі», а й підтримуватиме їх протягом усього життя. І немає значення при цьому, у кого саме людина вірить — у Бога, Будду, штучний інтелект чи комунізм. Усі ці системи так чи інакше дають відповіді на основні питання людства та працюють за схожими правилами. У книжці «Релігія має померти, або У кого ми повіримо після Бога» релігієзнавець В’ячеслав Агеєв пояснює, як релігії функціонують та як заробляють гроші, борються за владу, використовують психоактивні речовини і секс та як реагують на нові виклики, — від ЛГБТ та економічних катастроф до воєн і Сovid-19. Чому комунізм, попри найжорстокіші репресії, так і не зміг знищити релігію? Як щупальця конспірології проникають у людську свідомість і чому критичне мислення вимикається, коли йдеться про теорії змови чи про бойових комарів НАТО та рептилоїдів? Зрештою, поговоримо про те, чи зможуть торжество науки, Штучний Інтелект і колонізація Марса побороти еволюційну «прошивку» та прибрати релігію з арени. В’ячеслав Агеєв — релігієзнавець, філософ, дослідник нових релігійних рухів, співзасновник Майстерні Академічного Релігієзнавства. А ще — масон (хоча наче й не рептилоїд), жив у Індії і вивчав медитацію та йогу ще до того як це стало мейнстримом, викликав духів і передбачав майбутнє. Поціновувач і колекціонер найдикішої конспірології. У межах релігієзнавчого експерименту заснував Церкву Великої Качки і, як Верховний Крячеслав, проповідує спасіння через споглядання качок і містичну практику кахка-йоги. При цьому всьому умудряється бути агностистиком і вірянином десятка різних релігійних організацій (від баптизму до тантричного буддизму).
💎 Експертна рецензія
📖 Чому варто обрати
Чому варто прочитати цю книгу
Цю книгу варто прочитати, якщо ви цікавитесь релігійною філософією та шукаєте відповіді на фундаментальні питання життя. Книга пропонує глибокий аналіз різних вірувань та їх впливу на людське суспільство. Для тих, хто хоче зрозуміти, як релігія та філософія формують нашу реальність, "Релігія має померти" стане ідеальним вибором.
⭐ Відгуки покупців
Оцінка Mirava
Рецензія від Тетяна Мороз (Книжковий оглядач): "Релігія має померти" — це книга, яка викликає до глибоких роздумів. Автор невідомий, але його стиль письма та глибина аналізу вражають. Книга ідеально підходить для тих, хто шукає відповіді на питання про сенс життя та роль релігії в сучасному світі. Сильні сторони книги — це її об'єктивність та всеосяжність, що робить її цінним джерелом для всіх, хто цікавиться філософією та релігією.
❓ Поширені запитання
📖 Кому варто прочитати
1. Студенти філософії та культурології, хто шукає альтернатив до класичних релігійних історій. 2. Секулярні особи, які хочуть розібратися в сучасних системах значення без залучення релігії. 3. Інтересовані у культурних зрушеннях – книга допоможе зрозуміти, як технології та наука формують нові типи вершин. 4. Письменники та мистецтвознавці, що аналізують суперечливість сучасного ідеологічного ландшафту.
🎯 Ключові теми та символіка
Метафора смерті релігії
Розглядається не буквальна атеїзація, а трансформація релігійних символів у нові соціальні функції. Автор показує, як богословські концепції адаптуються для підтримки секулярних цінностей, наприклад, «духовність» як психологічна самореалізація.
Психологія вершин в епоху технологій
Аналіз, як цифрова епоха створює нові типи «релігійних» практик – від алгоритмів рекомендацій до соціальних медіа-культів. Досліджується роль невідворотного відчуття (fear of missing out) у формуванні нових колективних переконань.
Етичні альтернативи традиційній моралі
Порівнюються системи моральних норм, які замінюють релігійні установки – від правознавства до екологічної етики. Піднімається питання, чи може людина жити без «вищої мети» у світі, де традиційна азбука добра та поганого розмивається.
💬 Цитати з книги
«Нові вершіння виникають не з порожньості, а з розриву між старими символами та новим соціальним контекстом»
— Про динаміку пост-релігійної еволюції
«Колективна віра в алгоритм – це релігія XXI століття без храмів, але з новими жертвами»
— Про роль технологій у формуванні нових культів
«Психологія пост-релігії – це не втрата гідності, а набуття вільної віри в себе»
— Про трансформацію внутрішніх переконань
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Naukpop-psykholohiya
- Спосіб подання психологічних і філософських концепцій у доступній формі, що поєднує науковий підхід з художнім відтворенням.
- Пост-релігійна етика
- Система моральних норм, сформована без залежності від релігійних установок, залежить від соціологічних чи технологічних контекстів.
- Символічна міграція
- Перехід культурних символів (наприклад, поняття «добра») з релігійного контексту в психологічний чи технологічний.
- Колективна вера
- Соціальний психологічний феномен, коли група осіб об'єднується навколо спільного переконання, незалежно від їхніх індивідуальних переконань.
📔 Запитання для роздумів
- Які три «нові верші» формують ваш особистий ландшафт значення?
- Чи може ваша місцева громада існувати без колективної вери в щось спільне?
- Як психологія сподівання змінюється в епоху штучного інтелекту?
- Чи можна розглядати екологічну активістську позицію як нову релігію?
- Які традиційні символи ви перетворюєте на новий контекст сучасності?
