93
Розсипані кордони
✍️ Роксолана ЖарковаКоротка проза Роксолани Жаркової про жіночий голос, втрату дому та емоційну межовість у часи війни.
«Розсипані кордони» — збірка короткої прози Роксолани Жаркової. Авторка надає силу жіночому голосу для розмови про інтимне та важливе, де фізичний кордон стає емоційною граничністю людини. Після втрати дому життя перетворюється на збирання себе по крихтах серед болючих досвідів, що загострюють чуття і проникають під шкіру. Ці переживання самотньо губляться в трагічній буденності, але їх необхідно відрефлексувати, щоб мати силу жити далі. Книга підійде тим, хто шукає глибокого емоційного відгуку та розуміння травматичного досвіду.
Книга із серії «Коротка проза». Вийшла у видавництві «Видавництво Старого Лева» 2025 року.
📝 Опис книги: Розсипані кордони
У цій книжці короткої прози авторка дає силу жіночому голосу говорити про важливе, майже інтимне. Тут кордон між країнами стає фізичним кордоном людини, її емоційною граничністю.
Ця межовість дуже відчутна після втрати дому, коли життя перетворюється на збирання себе по крихтах в умовах складних досвідів. Ці досвіди важко ословлюються, вони до болю загострюють чуття, вони проникають під шкіру, безнадійно розсипаються, самотньо губляться серед трагічної буденності, але їх потрібно відрефлексувати, щоб жити далі.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 20 × 13 см |
|---|---|
| Папір | Офсет |
| Тип ілюстрацій | Без ілюстрацій |
| Вага | 213 г |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Ну шо скажу, дуже зворушлива збірка. Сподобався глибокий психологізм та щирість висловлювань. Рекомендую!
Книга, яка змушує задуматися. Авторка майстерно передає складність людських стосунків та внутрішніх переживань. Чудовий вибір для тих, хто шукає глибоку літературу.
Книга цікава, читається легко. Деякі оповідання особливо вразили своєю відвертістю. Трохи бракувало продовження в деяких моментах.
Роксолана Жаркова у своїй книзі «Розсипані кордони» не просто оповідає історії, вона плете павутиння емоцій, де кожна нитка – це крихкий, але впертий прояв жіночої сили. Авторська оптика зосереджена на внутрішньому світі, де географічні кордони країни нерозривно переплітаються з особистими, психологічними межами. Це простір втрати, де збирання власного «я» з уламків стає болісним, але життєво необхідним процесом. Жаркова майстерно оперує мовою, яка стає провідником у глибини переживань. Її проза не залишає байдужим, проникаючи під шкіру, загострюючи чуття до межі, до того стану, коли навіть тиша стає наповненою. Це історії, що народжуються з травматичного досвіду, але не тонуть у безнадії. Вони – свідчення здатності людини до рефлексії, до спроби осмислити незбагненне, витягти сенс з хаосу. Кому може сподобатися ця книга? Вона резонуватиме з тими, хто відчував гостроту втрати, хто переживав вимушену міграцію, хто шукає підтвердження сили власної емоційності. Це читання для тих, хто не боїться зазирнути у свою вразливість, але прагне знайти в ній точку опори. Тонкий ліризм, глибока психологічність та увага до деталей нагадують про схожі роботи, скажімо, Оксани Забужко чи Софії Андрухович, хоча Жаркова має власний, унікальний голосовий відтінок. Можливо, варто зауважити, що деякі історії, будучи надмірно інтимними, потребують від читача певної емоційної підготовки. Це не легке чтиво для розваги, а радше запрошення до глибокого самоаналізу. Однак саме ця відвертість і робить «Розсипані кордони» таким потужним і незабутнім досвідом. Книга Жаркової – це наче тихий, але наполегливий шепіт, що спонукає до внутрішнього діалогу.
