Шифті Вдаха і Сем Невловись Здобич ЖОРЖ — Трейсі Кордерой

Чудова книга! Син читає з задоволенням. Гумор та віршована форма робять читання цікавим для дитини.

Прикольна детективна історія. Автор чудово граєтьсяі словами. Рекомендую для сімейного читання.

Подобалась книга, хоча сподівалася більше сюжетних закручень. Все одно, гарна покупка за ціною.

У світі, де кримінальні елементи часто вимальовуються як генії злочинного світу, поява Шифті Вдахи та Сема Невловися Здобичі – справжнє дихання свіжого повітря, або, можливо, гумористичного зашморгу. Ця віршована детективна пригода, авторство якої тримається в таємниці, відкидає всі уявлення про типових лиходіїв, зосереджуючись на їхній неперевершеній незграбності та, здавалося б, приреченій невдачі. Сила твору полягає в його дотепності та майстерній грі слів. Автор, хоч і ховається за псевдонімом, демонструє неабиякий хист до римування та створення яскравих, хоча й комічно недолугих, образів. Шифті та Сем – це персонажі, в яких легко впізнати власні огріхи та незграбні спроби досягти бажаного. Їхні плани, що розсипаються на порох ще до початку втілення, викликають одночасно співчуття і щирий сміх. Історія розгортається як справжня детективна плутанина, але замість заплутаних вузлів – клубки несподіваних поворотів, викликаних саме безпорадністю головних героїв. Особливо цікавим є розкриття несподіваної істини про прибуток і, як це не парадоксально, про печення тістечок. Цей елемент додає твору глибини, перетворюючи його з простої комедії на притчу про те, що справжня цінність іноді криється там, де ми її найменше шукаємо, і що найбільші багатства можуть бути не грошима, а простими, душевними речами. Ця книга, безперечно, сподобається тим, хто цінує інтелектуальний гумор, полюбляє нестандартні сюжети та не боїться посміятися над людськими недоліками. Її можна порівняти з легкими, але водночас витонченими творами, де комічне переплітається з мудрістю, нагадуючи про гумористичні замальовки Остапа Вишні, але в сучаснішому, віршованому форматі. Якщо ж шукати стримане застереження, то часом темп оповіді може здатися дещо рваним, ніби самі герої не встигають за власними думками. Однак, це, скоріше, стилістичний прийом, що підкреслює хаотичну натуру Шифті та Сема, аніж суттєвий недолік. Загалом, це свіжий і оригінальний внесок у сучасну українську літературу, що дарує задоволення від читання і залишає приємний післясмак.