Студійне скло в Україні — Михайло Бокотей

Як на мене, книга цікава, багато інформації про розвиток українського студійного скла. Трохи бракує ілюстрацій, але загалом задоволений.

Неймовірно красиве видання! Дуже рада, що знайшла цю книгу. Чудовий подарунок для будь-кого, хто цікавиться мистецтвом.

реально крута книга! Довго шукав щось подібне. Автору респект за таку працю. Обов'язково до прочитання всім, хто в темі.

Михайло Бокотей у своїй монографії «Студійне скло в Україні» не просто окреслює контури одного з найважливіших мистецьких феноменів ХХ століття, а запрошує читача до глибокого занурення у світ, де скло перестає бути лише матеріалом для створення посуду чи вітражів, а перетворюється на повноцінний виражальний засіб, що здатен нести глибокі смисли та емоції. Автор демонструє, як ця революційна ідея, що зародилася на Заході, знайшла своє унікальне втілення на українських теренах, сформувавши цілу плеяду талановитих майстрів. Особливо вражає в книзі послідовність у простеженні еволюції студійного скла – від перших сміливих експериментів до зрілих, концептуальних творів. Бокотей майстерно висвітлює діяльність ключових постатей, чиї імена стали синонімом цього мистецького напрямку, – згадуючи, звісно, і світових піонерів, таких як Гарвей Літтлтон та Домінік Лабіно, але й наголошуючи на внеску українських митців, як-от Андрій Бокотей та Франц Черняк. Їхні роботи, що представлені в ілюстраціях, говорять самі за себе, демонструючи дивовижну пластичність, гру світла й тіні, а також глибину художньої думки. Книга буде неоціненною для мистецтвознавців, істориків мистецтва, а також для всіх, хто цікавиться сучасним декоративно-ужитковим мистецтвом та його трансформаціями. Вона стане цінним джерелом інформації для студентів мистецьких вишів, а для широкого кола читачів – можливістю відкрити для себе новий, захопливий вимір мистецтва. Поглиблене дослідження та детальний аналіз роблять це видання подібним до ґрунтовних наукових праць, проте написане живою, доступною мовою. Якби й можна було висловити певне застереження, то, можливо, для ще глибшого розуміння міжнародного контексту, варто було б трохи ширше розглянути взаємозв'язки та впливи між українськими майстрами та їхніми закордонними колегами, окрім тих, що вже згадані. Це б ще більше підкреслило універсальність та космополітичність студійного скла як мистецького явища. Загалом, «Студійне скло в Україні» – це визначна праця, що заповнює прогалину в українському мистецтвознавстві та дарує читачеві непередавану естетичну насолоду.