Теоретично це кохання

Бестселер № 1 The New York Times.

Рейтинг 4,12 на Goodrerad згідно понад 400 тис. оцінок із 50 тис. відгуків!

Джек Сміт має супергеройську щелепу, милі ямочки на щоках та гарні руки з масивними біцепсами, які одночасно дратують і приваблюють Елзі. Він різкий на язик, харизматичний і впевнений у собі молодик, що не зводить очей із дівчини свого брата, якій абсолютно не довіряє. І недаремно. Адже Елзі — ніяка не бібліотекарка, а фізикиня з докторським ступенем. Удень вона працює в лабораторії, а ввечері ходить із фальшивим хлопцем на побачення за гроші.

Але найгірше те, що Джек — фізик-експериментатор, який безжально зруйнував кар’єру свого наставника й чи не цілу наукову галузь. За це Елзі ненавидить його з дванадцяти років і має намір зробити життя цього шматка космічного сміття нестерпним, коли вони разом працюватимуть у МІТ. Та чи отримає мстивиця роботу мрії, якщо фінальне рішення буде залежати від Джека? І що робитиме, коли відстань між нею та її заклятим ворогом скоротиться до поцілунку?

«Найхимерніша й найчарівніша казка, підсилена щирісінькими науковими жартами, сміховинним студентським імейл-листуванням і майстерним глумом. Читачі вболіватимуть за Джека та Елзі на вибоїстій дорозі до їхнього "довго і щасливо"»

— Publishers Weekly

«Гейзелвуд живить цілу індустрію любовних романів»

— Крістіна Лорен, авторки бестселера «Випадкові наречені»

«Останній роман Гейзелвуд, присвячений STEM, може бути наразі її найкращим, він стосується не лише дискримінації між різними сферами фізики, а й упередження, з яким Елзі доводиться постійно боротися як жінці у своїй галузі»,

— Kirkus Reviews