82
The Keys to My House. A Gaza Diary
✍️ Самі Аль-АджраміЩоденник журналіста про виживання, евакуацію та життя родини під час війни та бомбардувань у Gaza Strip.
«The Keys to My House» — це спогади, які написав Самі Аль-Аджрамі. Мемуари висвітлюють вимушену евакуацію родини з Jabalia та щоденні спроби знайти безпечний притулок, їжу й тепло. Хроніка описує особисту трагедію батька та висвітлює події без прикрас. Видання підійде шанувальникам документальної прози та детальної журналістики.
Книжка автора Самі Аль-Аджрамі вийшла у видавництві Simon & Schuster Ltd у 2026 році в перекладі, який виконав Jim Hicks.
📝 Опис книги: The Keys to My House. A Gaza Diary
A memoir that bears witness to the horror of genocide in Gaza.
At dawn on October 13, 2023, a week after the Hamas attack on Israel and the start of the war in the Gaza Strip, Palestinian journalist Sami al-Ajrami locks the door of his home in Jabalia, where he has lived all his life. According to the instructions of the Israeli army, he and his family are evacuating to the south.
For the Italian newspaper La Repubblica, Al-Ajrami begins a diary in which he reports on the escalating conflict and the journey to southern Gaza. He writes about the constant search for a safe shelter, for food and warmth, but also about the sadness of leaving everything behind and the constant fear of the bombings. These daily reports form the basis for this book.
He writes without embellishment, only what he sees and hears. Al-Ajrami describes the days, the waiting, the bombs, the hunger and thirst, the deaths. He describes the little things people do to keep each other going: the jokes they make, the stories they tell each other. What he does to distract children during bombings: he solves a Rubik's cube, while the children look on as if hypnotized.
The Keys to the House is a chronicle of an immense tragedy, of daily life in the bomb-ravaged Gaza Strip, but also an intimate portrait of a family experiencing the drama of war firsthand.
This is the human story behind the cold numbers from Gaza. The story of a father who cannot protect his daughters, of a son who cannot bury his father properly and has to leave his mother behind. But this is also monumental journalism: factual, informative, and detailed. As if it wants to say: “This is how it is, this has happened, this is happening now. It's on paper, you just have to read it.”
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 23 × 15 см |
|---|
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
"Ключі від мого дому" Самі Аль-Аджрамі – це не просто щоденник, це пульсуючий пульс життя, яке тримається на тонкій нитці між вибухами та звичністю. Автор, наче досвідчений художник, прописує реальність Гази не густими мазками, а тоненькими, ледь помітними штрихами, що складаються в повноцінну, тривожну картину. Сила твору – в його пронизливій щирості. Аль-Аджрамі не вдається до пафосу чи надмірної драми, він фіксує буденність, яка в умовах постійної загрози набуває особливої ваги. Тут немає местечка для героїчних подвигів чи моралізаторства. Є лише людина, яка намагається зберегти свою гідність, свою сім'ю, свої маленькі радості серед хаосу. Відчуття непевності, страху, але й дивовижної стійкості, пронизує кожну сторінку. Особливо вражає те, як автор знаходить красу і надію в дрібницях – у дитячому сміху, у спільній вечері, у спогляданні зоряного неба, коли воно не розірване вибухами. Ця книга, безперечно, знайде відгук у читачів, які цінують глибоко особисті історії, що висвітлюють глобальні конфлікти з людського боку. Вона може сподобатися тим, хто цікавиться сучасним Близьким Сходом, але не з точки зору політичних аналізів, а через призму людського досвіду. За своєю емоційною силою та лаконічністю, "Ключі від мого дому" дещо нагадують "Щоденник Анни Франк", хоча й в зовсім іншій історичній та географічній площині. Це схожість не в обставинах, а в здатності автора зафіксувати хвилини, що вислизають, і змусити читача відчути себе свідком. Можливо, певною мірою, не всім читачам буде комфортно від постійного відчуття напруги, що супроводжує текст. Це не та книжка, яку можна читати "для розваги". Вона вимагає емоційної включеності та готовності зазирнути у вир людських страждань. Але саме це робить її такою важливою.
