The Worst Witch — Джил Мерфі

З перших сторінок "Найгіршої відьми" стає зрозуміло, що за цією, здавалося б, простою казкою ховається значно більше, аніж банальна історія про навчання. Джил Мерфі створює світ, де магія – це не завжди досконалість і блиск, а часом – невдалі експерименти, незграбність та щира, людська (чи, радше, відьмача) помилка. Головна героїня, Мілдред Габбл, – це втілення тих, хто не вписується в шаблон, хто намагається, але не завжди виходить. Її боротьба з власними невміннями та очікуваннями оточуючих, особливо суворої, але, мабуть, не такої вже й безсердечної пані Кокла, є серцем цієї історії. Сила твору полягає у його щирості та доступності. Мерфі вдається створити образ, з яким легко себе асоціювати, особливо молодшим читачам, які тільки-но пізнають світ і стикаються з першими випробуваннями. Це книга про те, що бути "найгіршим" – це не вирок, а радше відправна точка для зростання. Атмосфера школи Каздор, з її летючими мітлами, зіллями та чаклунськими уроками, прописана з такою майстерністю, що читач мимоволі поринає у цей дивовижний світ. Схожість з іншими історіями про магічні школи, наприклад, із певними аспектами "Гаррі Поттера", відчувається, але "Найгірша відьма" має свій унікальний, більш приземлений і комедійний шарм. Історія буде до вподоби тим, хто цінує гумор, легкість, але водночас не боїться тем, що торкаються самооцінки та подолання труднощів. Це чудове читання для сімейного вечора, коли хочеться зануритись у казку, що несе позитивний, хоч і не завжди легкий, урок. Єдине застереження, яке можна висловити, полягає в тому, що деякі сюжетні лінії можуть видатись дещо передбачуваними для досвідченого читача, але це, швидше, особливість жанру, аніж суттєвий недолік. Головне – це емоційний зв'язок, який виникає з Мілдред, і бажання побачити, як ця "найгірша відьма" зрештою знайде свій шлях.