89
Вініл
✍️ Валерія БабкоІсторія про тридцятирічних, що намагаються знайти себе, зберегти дружбу та прожити любов і втрати під час війни через музику й атмосферу Києва.
Роман «Вініл» Валерії Бабко зображує життя тридцятирічних, які змушені подорослішати з початком війни. У центрі сюжету — авторка пісень Рита, яка після тривалої творчої кризи прагне зрозуміти причини минулих невдач у стосунках та перевіряє міцність справжньої дружби. Текст поєднує тему кохання без щасливого фіналу з атмосферою затишного Києва та музикою як засобом самозбереження. Твір підійде шанувальникам сучасної міської прози та реалістичних історій про пошук власної ідентичності.
Роман Валерії Бабко вийшов 2025 року у видавництві «Віхола» в серії «Худліт. Проза».
📝 Опис книги: Вініл
«Вініл» — роман про 30-річних, які свого часу так і не подорослішали. Лише війна змусила їх подивитися на життя по-іншому.
У центрі історії — Рита, авторка пісень, яка за останні сім років нічого не написала. Вона намагається розібратися, чому ж так сталося. Чому не вийшло побудувати стосунки з колишнім партнером по гурту і чи здатна справжня дружба пережити все?
Це книжка про життя в Києві з його затишними вуличками, переповненими барами та старими кінотеатрами. А ще це текст про втрати й пам’ять, про любов, яка не завжди має щасливий фінал, і про музику як спосіб зберегти себе.
Авторка легко й іронічно фіксує стан покоління: його жарти, сленг і переживання, тісно пов’язані з воєнною реальністю.
📊 Характеристики
Таблиця характеристик
| Розмір | 20 × 13 см |
|---|---|
| Вага | 280 г |
| Папір | Офсет |
| Тип ілюстрацій | Без ілюстрацій |
⭐ Відгуки читачів
Оцінка читачів
Дуже сильна історія, яка змушує задуматися. Сподобався стиль автора, хоч іноді здавалося, що деякі моменти можна було розкрити глибше. Але загалом, враження позитивні.
Книга "Вініл" – це справжній відгук часу. Хороша проза, яка чіпляє. Читається на одному диханні. Трохи не вистачило динаміки в середині, але фінал все виправив.
Валерія Бабко у своєму романі «Вініл» занурює нас у світ, де час, здається, завмер, а дорослішання спіткало героїв лише під тиском обставин. Це історія про покоління, яке опинилося на зламі епох, коли особисті драми переплітаються з великою історією країни. Центральна постать – Рита, авторка пісень, чий творчий блок став віддзеркаленням внутрішньої стагнації. Її спроба розібратися у причинах мовчання, у складних стосунках з колишнім колегою по гурту та в істинності дружби, що проходить крізь випробування, стає наскрізною ниткою оповіді. Бабко майстерно виписує Київ, не як статичний фон, а як повноцінного персонажа: його затишні вулички, пульсуючі бари, архаїчні кінотеатри оживають під пером авторки, наповнюючи простір відчуттям знайомості та ностальгії. Роман вражає глибиною психологічного портрета. Герої – не пласкі архетипи, а живі, неоднозначні особистості, що борються зі своїми демонами, розчаруваннями та невисловленими бажаннями. Особливо вдало передано атмосферу невизначеності, що панувала до повномасштабного вторгнення, та подальшого шоку, який змусив багатьох переглянути свої пріоритети. Це такий собі «вініл» нашого часу – пластинка, яка може заграти нові мелодії, або ж залишитися на тій самій, знайомій, але вже неактуальній композиції. «Вініл» можна поставити в один ряд з творами, що досліджують «втрачене покоління» в українському контексті, але з чітким фокусом на сучасність. Читатимуть його ті, хто шукає в літературі віддзеркалення власних переживань, хто цінує глибокі розмови про стосунки, творчість і вибір. Текст сподобається поціновувачам інтелектуальної прози, що не боїться ставити незручні питання. Однак, варто зазначити, що подекуди динаміка оповіді дещо сповільнюється, зосереджуючись на внутрішніх монологах героїв. Це може стати викликом для читачів, які надають перевагу швидшому розвитку подій. Загалом, «Вініл» – це помітне явище в сучасній українській літературі. Це книга, яка змушує замислитися, співпереживати і, можливо, по-новому поглянути на власне життя.