Violet bent backwards over the grass

Лана Дель Рей не приховує своїх вподобань до романтики, трагедії та втоми, і ця збірка лише закріплює цей авторський стиль. Це не просто вірші, а серія спогадів, що переплітають містику, ностальгію та жорстоку реальність. Особливістю є те, що авторка описує власне життя без прикрас, відчуваючи на собі тягар війни, яка зруйнувала її дитинство. Текст відвертий і щирий, що часто дозволяє читачеві відчути душевну вразливість поетеси. Збірку цілком доречно порівнювати з творчістю таких ліричних осіб, як Ольга Субботіна або Кетрін Мансфілд, де в епіграфічній манері описуються складні внутрішні стосунки. Хоча іноді ліризм перетікає в надто поверхневу сентиментальність, це не завадило сформувати глибокий і меланхолійний візуальний ряд. Для тих, хто шукає сучасну поетичну прози, що згадує про минуле, ця книга стане глибоким емоційним досвідом.