Wednesday’s Child

Збірка Іюнь Лі «Дитина середу» — це візія життя у стані напівпрозорості, де траур та невизначеність стають звичними співжителями. Авторка вміє вловити моменти тотального самотіння, зламуючи людські стосунки до істоти, що здатна викликати як болісну роздробленість, так і дивовижну елегантність. Стилістично це досить різко контрастує із суворою модерністичною прозою Олесі Санін чи Василя Барки, залишаючись при цьому в літературному полі українських перекладачів, які успішно адаптують тонкість китайської мовної майстерності. Найменший мінус твору — це певна архаїчність деяких речень, що може спокушати читача звернутися до довідника замість уваги до змісту. Але це оплот глибини, яка вабить до себе досвідченого читача, який шукає не просто розвагу, а вправу для саморефлексії.